Наша перемога — це перемога нашої ідеї, повне її здійснення.
Степан Бандера, український політичний діяч, лідер ОУН

Булгакови і... Японія

Нова виставка відкрилася в день іменин письменника — День святого Архістратига Михаїла, покровителя Києва

Експозиція в літературно-меморіальному музеї Михайла Булгакова називається «Японські сторінки з життя сім’ї Булгакових». Виставка проводиться за сприяння Національного музею мистецтв імені Богдана і Варвари Ханенків (у рамках «Року Японії в Україні»).

У меморіальному просторі музею вперше представлено картину «Морський пейзаж» роботи японського художника Андо Хіросиге (1797—1858) з фондів Східної колекції Музею Ханенків. Оригінальне полотно А.Хіросиге, що зображує гору Фудзі, допомогло нам реконструювати деталь інтер’єру вітальної кімнати за фотографією 1914 року і привнести тонкий східний колорит. Ідея представити саме цей експонат із художнього музею в нашому літературному музеї виникла не випадково. Ми навіть не підозрювали, що зв’язки виявляться такими близькими і значущими.

Консультуючись із колегами з Музею Ханенків щодо предметів декоративно-прикладного мистецтва з архіву Надії Опанасівни Булгакової-Земської (сестри Михайла Булгакова), ми дізналися, що в Східному відділі є п’ять предметів з унікальної колекції дядька Булгакова (видатного ученого-орієнталіста Олексія Матвійовича Позднєєва). А фотографії з нашого архіву, на яких із Булгаковим зображений молодший Позднєєв — Дмитро Матвійович — із сім’єю в Японії, викликали величезний інтерес у мистецтвознавців, які допомогли нам атрибутувати деякі деталі на фото.

У МЕМОРІАЛЬНОМУ ПРОСТОРІ МУЗЕЮ ВПЕРШЕ ПРЕДСТАВЛЕНО КАРТИНУ «МОРСЬКИЙ ПЕЙЗАЖ» РОБОТИ ЯПОНСЬКОГО ХУДОЖНИКА АНДО ХИРОСИГЕ (1797—1858) ІЗ ФОНДІВ СХІДНОЇ КОЛЕКЦІЇ МУЗЕЮ ХАНЕНКІВ

 

Нещодавні публікації, бібліографічні нариси про цих учених-сходознавців розкривають подробиці складних і трагічних доль їхніх сімей у роки громадянської війни і в період сталінських репресій. Обидва послідовно були директорами Східного інституту, який було створено у Владивостоку за ініціативи Олексія Матвійовича Позднєєва.

Багатодітні сім’ї родових священнослужителів Булгакових і Позднєєвих дружили не одне покоління і поріднилися через шлюби дітей. Збереглося листування батька Михайла Булгакова із середнім братом, Володимиром Матвійовичем Позднєєвим. Листи дочки останнього, Ольги, містять цікаві відомості про життя Булгакових у Києві, в Бучі, а також про їхні переїзди під час Першої світової війни.

УЖЕ В НАШІ ДНІ, В МЕМОРІАЛЬНІЙ КІМНАТІ, ДЕ ЖИЛИ ХЛОПЧИКИ БУЛГАКОВИ, БІЛЬШ НІЖ 20 РОКІВ ТОМУ З’ЯВИЛАСЯ ЯПОНСЬКА ЛЯЛЕЧКА

 

У сім’ї Булгакових зупинявся, будучи в Києві у справах (1905 року), Олексій Матвійович Позднєєв. У ту пору при Київській духовній академії вже існував Музей старожитностей, у якому зберігалися артефакти різних культур, зокрема й Сходу.

До речі, Дмитро Позднєєв навчався в Київській духовній академії, викладачем якої на той час був батько маленького Михайлика. Після академії він закінчив факультет східних мов Петербурзького університету, 1910 року створив перший «Японсько-російський ієрогліфічний словник», написав безліч статей і книжок, які стосуються історії, географії, економіки, культури Країни вранішнього сонця.

Листування Надії Опанасівни Булгакової і Дмитра Матвійовича Позднєєва (1929 р.) підтверджує зв’язок самого Михайла Булгакова з професором сходознавства, розстріляним 1937 року і забутим на довгі роки.

Рідний брат батька Михайла Булгакова, Петро Іванович Булгаков, служив настоятелем Посольської церкви в Токіо і прожив із сім’єю в Японії з 1906-го по 1924 рік. Діти Петра Івановича і його дружина Софія Матвіївна (дівоче прізвище Позднєєва) гостювали в Булгакових, жили в них на дачі в Бучі. Двоє синів, Костя і Коля, жили з Булгаковими в квартирі №2 на Андріївському узвозі, 13 і навчалися в Першій київській гімназії. Булгакови їх називали «японцями»: «Костя японський» і «Коля японський».

У процесі роботи над архівом Надії Булгакової знайшлися документи і фотографії, що розповідають про подальші події життя сім’ї Петра Івановича Булгакова за кордоном.

АВТОР ІДЕЇ ТА КУРАТОР ВИСТАВКИ СВІТЛАНА ПУГАЧ

 

Уже в наші дні в меморіальній кімнаті, де жили хлопчики Булгакови, понад 20 років тому з’явилась японська лялечка. На цей музейний експонат звертали увагу здебільшого японці і люди, які вивчають японську культуру. Як незнайомий ієрогліф, вона привернула увагу відомого письменника, ученого-японіста і перекладача Бориса Акуніна, що якось завітав до нашого музею. Він запитав: «Звідки це у вас?» І довго з цікавістю роздивлявся ляльку...

Булгакознавцям давно відомі деякі «японські» сторіночки з життя Булгакових. Але для широкої публіки і для самих японців, які читають багато творів Михайла Опанасовича рідною мовою, а «Майстра і Маргариту» вже у третьому перекладі, це несподівані факти! Нові матеріали, документи, фотографії й артефакти, що проливають світло на безпосередній зв’язок сім’ї Булгакових із Японією, представлені в кожній кімнаті постійної експозиції нашого музею.

Виставка «Японські сторінки із життя сім’ї Булгакових» триватиме до 17 грудня.

За бажанням можна замовити тематичну екскурсію, щоб, знаючи цю «японську історію», прочитати вже зовсім по-іншому рядки Михайла Булгакова: «Куда я еду? Куда? На мне моя последняя рубашка. На манжетах кривые буквы. А в сердце у меня иероглифы тяжкие. І лишь один из таинственных знаков я расшифровал. Он значит: горе мне! Кто растолкует мне остальные?!» («Записки на манжетах» 1923 р.)

Світлана ПУГАЧ, старший науковий співробітник Музею Михайла Булгакова. Фото Артема СЛІПАЧУКА, «День»

«День» у Facebook, , Google+

Новини партнерів
comments powered by HyperComments