Після нічного засідання, сьогодні, 29 грудня о пів на п’яту ранку Верховна Рада з другої спроби все ж ухвалила головний фінансовий закон країни. На підтримку відповідного законопроекту №1000 «Про Державний бюджет України на 2015 рік» проголосували 233 народні депутати (із необхідних 226).
Не обійшлося і без «візиту» Президента. Як повідомляють ЗМІ, депутати не планували працювати протягом всієї ночі. Та все ж після приїзду до ВР Петра Порошенка, процес значно пришвидшився. Окрім цього, чимало депутатів обурились тим, що ухвалити закон довелось, фактично, наосліп. Адже сам документ вони отримали майже перед самим голосуванням.
«Щойно народившись, закон про Державний бюджет на 2015 рік не має права на життя. І справа навіть не в тому, що в матеріалізованому вигляді ще не скоро депутати парламенту побачать те, що вони з «легкої руки» Уряду «наваяли» в нічному голосуванні. Сутнісні речі набагато проблемніші», - говорить народний депутат України (БПП), колишній міністр фінансів Віктор Пинзеник. Голосувати за такий бюджет він, як низка інших депутатів, відмовився.
Віктор Пинзеник пояснює: в бюджеті, як мінімум, неадекватно проведено підрахунки. «Бюджет визначає, кому і скільки належить дати у 2015 році. Коли роздавали на 2015 рік, «забули» чи просто не захотіли подивитися, а чи є що роздавати. А виявляється: для того, щоб роздати те, що запропонував Уряд, бракує «дрібнички» - близько 200 мільярдів гривень. Професійною мовою це називають дефіцитом бюджету», - зазначає він.
Окрім цього, аби наповнити бюджет грошима, потрібно переглянути податкові рішення уряду. «Якщо підсумувати видатки зведеного бюджету 2015 року, пенсійного та інших соціальних фондів, приховані видатки, видатки, зумовлені нескасованими «творами» популізму (законами, що ухвалювалися протягом останніх 20 років і ніколи не виконувалися через неможливість такого виконання), набігає видатків у 2/3 річного ВВП. Я не уявляю функціонування економіки, де рівень податків і зборів може бути на такому рівні», - пояснює він.
«Я не вперше зіштовхуюся із ситуацією, коли про проблеми країни не хочуть чути. Нинішня – не виняток. Хоча зараз ситуація значно складніша, ніж була ще рік чи два тому. «Гуркіт грому» все ближче і сильніше. А чути його все одно не хочуть. Дуже шкода, бо кожен місяць затримки вимагатиме прийняття все складніших рішень. Нам їх не уникнути. Не можна закрити очі й затулити вуха та сподіватися на те, що «пронесе». Влада зобов’язана діяти. І найкращим подарунком влади у новому році мав би стати збалансований пакет рішень, в тому числі новий, збалансований бюджет на 2015 рік, які б давали сигнали впевненості в майбутньому. Українці не просто заслужили цього. Вони це вибороли», - підсумовує Віктор Пинзеник.
Втім ухвалений документ – ще не остаточний. «Цей бюджет дуже далекий від досконалості. Саме тому ми при ухваленні закону України про державний бюджет передбачаємо чітку норму про обов'язковий перегляд в строк не пізніше 15 лютого. Ми його коригуватимемо за результатами переговорів з міжнародними фінансовими організаціями», - заявив депутатам прем’єр-міністр Арсеній Яценюк.
Обговорення із міжнародними фінансовими організаціями почнуться вже майже за тиждень. Сьогодні зранку, 29 грудня, у Міжнародному валютному фонді заявили, що команда фахівців місії розпочне свою роботу з 8 січня. Як зазначили у Фонді, очікується, що місія завершить свою роботу до кінця січня. «Міжнародний Валютний Фонд оперативно працює над забезпеченням продовження обговорення з представниками влади України підтримуваної МВФ програми реформ, що націлені на стабілізацію економіки України та відновлення сталого економічного зростання», - зазначили у Фонді.
А поки що, згідно із документом, доходи держбюджету наступного року зростуть на понад чверть (25,8%) – до 475,24 мільярдів гривень, витрати – на 19,4% – до 527,194 мільярдів гривень.
Прем’єр-міністр підкреслив, що ключова мета ухваленого держбюджету на 2015 рік – фінансування національної безпеки і оборони. На цю галузь виділяється п’ята частина витрат із бюджету. «Фактично загальний об'єм фінансування витрат на національну безпеку і оборону – 90 мільярдів гривень», - заявив Арсеній Яценюк. За його словами, безпосередньо на безпеку і оборону виділяється 80 мільярдів гривень, 1,8 мільярдів гривень – мобілізованим, які будуть відкликані у Збройні сили, 2,9 мільярдів гривень – на інші органи безпеки оборони. Ще майже 7 мільярдів гривень пропонується витратити на держгарантії для підприємств «Укрборонпрому» на виробництво нової техніки і ремонт існуючої.
Обсяг експорту товарів і послуг, за підрахунками уряду, зменшиться на 8,9% - до 59,1 мільярдів доларів, імпорту - на 12,8% - до 60,7 мільярдів доларів. Водночас уряд виділив 36,5 мільярдів гривень на докапіталізацію банків.
Що стосується фінансування дефіциту НАК «Нафтогаз України» в наступному році, то Арсеній Яценюк зазначив, що з 110 мільярдів гривень в 2014 році його планується скоротити до менше, ніж 32 мільярдів гривень. У разі ж підвищення цін на газ до ринкового рівня, зазначив він, заощаджені гроші підуть на субсидії, які необхідно буде надавати, за попередніми даними, від 15 до 20 мільйонам громадянам країни.
Граничний обсяг держборгу на кінець 2015 року планується на рівні 1,176 трильйонів гривень (68,3% від ВВП), що на 45,7% перевищує запланований рівень на кінець поточного року.
Документ передбачає отримання 65,4 мільярдів гривень доходу від Нацбанку і 17 мільярдів гривень – фінансування дефіциту за рахунок приватизації. Ще 9,9 мільярдів гривень планується заощадити за рахунок реструктуризації портфелю держоблігацій Нацбанку на нові ОВДП строком до 20 років і ставкою 5% річних. Також уряд планує заробити в наступному році від продажу радіочастот для мобільного зв'язку на 3G – мінімум 6 мільярдів гривень, та на дивідендах від «Укрнафти» - 1,78 мільярда гривень.
Проект держбюджету побудований на консервативному сценарії розвитку ситуації, що передбачає падіння реального ВВП на 4,3% за інфляції 13,1%, середньорічному курсі 17 грн/$1 і середній ціні імпорту газу 345 доларів за тисячу кубометрів. Номінальний ВВП очікується у розмірі 1,72 трильйона гривень.
Несхвальні відгуки на документ вже озвучує бізнес. Як зазначають в Українській аграрній асоціації, ухвалений нардепами пакет змін в законодавство істотно погіршує умови ведення аграрного бізнесу в Україні. Йдеться про збільшення з 1 січня податкового навантаження на аграріїв. Зокрема, введено невідшкодування ПДВ при експорті зерна для усіх учасників ринку, підвищено фіксований сільгоспподаток в 16 разів, земельний податок – в 10 разів, введено імпортне мито на засоби захисту рослин, насіння, сільгосптехніку і запчастини, які вже і так істотно подорожчали через знецінення гривні. «Реалізація урядових податкових ініціатив на практиці призведе до переходу на контрафактні засоби захисту рослин, зростання контрабанди тощо. Ми бачимо лише збільшення податків, тоді як найбільш хворобливі питання, такі як реєстрація договорів оренди, питання дерегуляції навіть не порушуються! Що стосується бюджету, то фінального варіанту ще не існує в природі, проте загальні тенденції не додають оптимізму», - зазначив глава Української аграрної асоціації Володимир МАКАР. За його словами, зароблені важкою працею гроші планують викинути незрозуміло на що. «Наприклад, в одному з останніх варіантів бюджету заплановано в 2015 році витратити 57 мільйонів гривень на діяльність Держсільгоспінспекції, яку уряд почав ліквідовувати ще у вересні. Це неприпустимо!» - підсумовує Володимир Макар.
«День» попросив експертів оцінити ухвалений нардепами документ, процедуру його ухвалення та наслідки для економіки.
Максим РОЗУМНИЙ, доктор політичних наук, завідувач відділу політичних стратегій Національного інституту стратегічних досліджень:
- Принцип, який існував досі – полягав у монополізації владі. Тобто, був центральний орган, який визначав: кому красти, скільки красти, хто яке місце займає і все це розподіляв через бюджет. Сьогоднє голосування показало, що ми перейшли до плюралістичної системи – конкуренції.
Не змінився, на жаль, низький рівень культури та компетенції в прийнятті рішень. Але впродовж кількох останніх місяців Україна та політичний клас, тим більше, живе в умовах «надзвичайності». І цим виправдовуються всі дії та рішення. Тому що, зрештою, від того, що в попередні періоди писався бюджет невідомо де, скажімо, в «надрах» Кабміну, голосувався у ВР, протягом останніх років, пам’ятаємо, правки вносилися, фактично, «на колінах», нічого не обговорювалося. Це теж була своя форма інфантилізму та безвідповідальності політичного класу.
Це симптом незрілої демократії.
Для подальшого розвитку країни – це добре. Тому що на цьому тлі незрілість, так би мовити, демократії, специфічна культура – стають набагато більш очевидними та набагато більш обурливими для суспільства та для спостерігачів. І це – добре.
Я гадаю, що насправді, в зв’язку із тим, що ми перешли до плюралістичної моделі здійснення влади, але не перейшли до реальної демократії участі за показниками політичної культури та всього іншого. В зв’язку із цим дуже важливо було б досягти компромісу між основними групами впливу. І коли цей компроміс був віднайдений, було важливо його не втратити. І тому цей поспіх мав кулуарно-тактичний характер. Звичайно, це не є професійно і справедливо. Але в такому режимі працює наша політична модель.
Андрій НОВАК, голова Комітету економістів України:
- Враження від бюджетного процесу, який ми сьогодні пережили – дуже неоднозначні. Тому що сам процес бюджетний практично нічим не відрізнявся від процесів попередніх урядів, які ми критикували: депутати отримали бюджет під кінець року, не мали змоги ознайомитися із ним належним чином і внести свої правки теж фізично було неможливо. Більшість депутатів голосували на так званій «довірі» до проекту бюджету, представлений урядом раніше.
Інше питання, що вся увага в бюджетному процесі була сконцентрована на другорядних питаннях. Статті, які займають невелику долу в бюджетному процесі. Водночас, головне, було замовчано. Насамперед, йдеться про дефіцит державного бюджету – збільшений на 30%, держборг збільшено на 30%.
При цьому оголошена так звана соціальна політика «затягування поясів». В принципі, така політика для кризових країн – цілком нормальне явище. Але «затягування поясів» робиться для, по-перше, – це скорочення або ліквідації взагалі дефіциту державного бюджету, по-друге, – зменшення державного боргу. Уряд в бюджеті на наступний рік перебачив і «затягування поясів», і збільшення дефіциту та держборгу. Виникає питання – заради чого тоді нам «затягувати пояси»?
Наступне питання, не менш головне, яке було замовчане – тема децентралізації. Вона залежить від одного єдиного показника – співвідношення центрального та місцевих бюджетів. Для порівняння, в бюджетах уряду Азарова це співвідношення складало 80% на 20%. Тобто, 80% - центральний бюджет, 20% - місцеві. В бюджеті цього уряду співвідношення 82% до 18%. Тобто, доходи в центральний бюджет тільки зростають. Все зробили з точністю навпаки.
Окрім цього, вся увага була сконцентрована на самому процесі: на «кнопкодавстві», на дрібних поправках в дрібних статтях, які нічого не вирішують – екологічний збір, відсотки від акцизів та їх спрямування. Проти чого боролися, на те й «напоролися».
Чесно кажучи, на місті МВФ я б нам не дав в такому випадку гроші. Як можна давати кредит під збільшення державного боргу? Ти даєш країні, яка свідомо йде до дфеолту. Можливо, тому в ВР одразу анонсували, що до 15 лютого приймуть практично зовсім інший бюджет. Можливо, вони розуміють, що МВФ такий бюджет не ухвалить.
А МВФ, гадаю, буде вимагати вирішити найкрупніші проблемні статті – це дефіцит пенсійного фонду та «Нафтогазу», скорочення, або ж хоча б не зростання державного боргу.
Володимир ЛАНОВИЙ, голова Центру ринкових реформ, колишній міністр економіки України:
- По-перше, прийнятий бюджет є дефіцитним. І він буде більш дефіцитним, ніж показано в розрахунках, оскільки падіння виробництва буде продовжуватися і воно не враховане в розрахунках. І це все зменшує відрахування до бюджету та до пенсійного фонду.
Бюджет оподатковує країну новими зборами та поборами. Разом із тим уряд не відміняє інфляційного та девальваційного податків. Тобто, інфляція, яка зростатиме не меншими, ніж цього річ темпами – 30-40% приблизно, буде збільшувати дохідну частину бюджету, «надувати» його і далі, і водночас виймати гроші з кишень практично всіх громадян України.
Коли говорять, що прийняли бюджет, а потім вже вноситимуть поправки, гадаю, що це спекуляції. На всіх кутах кричать, що МВФ інакше не дасть грошей. Але якби бюджет прийняли на три дні пізніше, це б нічого не змінило. А так, вони «викручували руки», зачиняли людей в залі і змушували так чи інакше, але проголосувати. Змушували також шантажем, коли Яценюк погрожував, що звільниться, а Президент говорив, що всіх по виганяє з фракції і тому подібне. Це все – ненормально і це не можна «перекрити» розмовами про МВФ. Фонд хоче, щоб у нас були реальні розрахунки, реальний бюджет, його реальна збалансованість. А не «роздутість» нереальними цифрами.
Гадаю, що коли буде переглядатися бюджет, то найперше, - задля збільшення боргу. На сьогодні у нас закладений дефіцит в 60 мільярдів гривень і саме на стільки вони хочуть збільшити борг. Тому протягом наступного року вони теж хочуть трошки підвищувати дозвіл на отримання нових кредитів. І, можливо, станеться так, як цього року, що у нас борг виріс на 160 мільярдів, а не на 60.
Гадаю, що це будуть кредити з внутрішнього ринку під величезні відсотки і потім половина бюджету працюватиме на те, щоб сплатити ці відсотки.
