Світлина «Наодинці з другом» отримала одразу кілька відзнак: від Національного університету «Острозька Академія», заступника голови Верховної Ради Ірини Геращенко, і, що особливо важливо, «Приз глядацьких симпатій». Біля знімку відвідувачі дійсно стояли чи не найдовше – на ній зафіксований епізод з сьогочасних реалій: могила бійця, а на ній – вірний друг.

Автор роботи – непрофесійний фотограф Анастасія ІВАНОВА з смт Любашівка Одеської області, а сама світлина зроблена на планшет. «І це особливо важливо, - відзначила головний редактор «Дня» Лариса Івшина. – Ви побачили серцем, і немає значення, на що зроблена фотографія». «На жаль, не змогла приїхати на відкриття Фотовиставки у Києві, але ми з сином дивилися онлайн-трансляцію на сайті. Були приємно вражені і щасливі за відзнаку фотографії. На закриття Київ замело снігом, і поїздку теж довелося відкласти. Те, що «Приз глядацьких симпатій» на XVIII Міжнародному фотоконкурсі «Дня» отримала моя робота, стало для мене шоком. Зараз спеціально приїхали, щоб подякувати за захід подібного масштабу», - розказала Анастасія Іванова. Головний редактор «Дня» Лариса Івшина побажала більше таких «струмочків з різних регіонів України, що зливається в одну картину – «Сімейний фотоальбом України». Особливо Анастасія дякувала за подарунок «Дня» – новинку «Сестра моя, Софія…» з Бібліотеки видання: «Моя мама – українка, а папа – болгарин, і тому дуже хотіла прочитати саме цю книгу».

Під час візиту дівчина розповіла історію своєї світлини: «8 вересня цього року у Мар’їнці внаслідок мінно-вибухових поранень загинув Вадим Матросов, військовослужбовець батальйону «Донбас-Україна», який мав позивний «Боцман». 12 вересня відбувся похорон, а через деякий час ми з головою нашої райдержадміністрації Тетяною Скапровською заїхали покласти ще один вінок. І побачили побратима, що лежить на могилі… Від побаченого затремтіли руки, ноги, я відчула мурашки по шкірі… Навіть не знаю, як дістала планшет і непомітно зробила буквально пару кадрів. Історія цього солдата теж непроста – він з Донецька, і війна забрала життя його батьків і сімейне щастя. Прожив з Вадимом у бліндажі 120 днів, за цей час їх поєднала справжня чоловіча дружба. Він пішов воювати добровольцем і став командиром батальйону. Казав, що був янголом-охоронцем «Боцмана» весь цей час, і винить себе, що не вберіг його потім». «Згадалася фраза «як треба прожити життя, щоб заслужити таких друзів…», - відзначила Лариса Івшина.

Анастасія Іванова приїхала в редакцію у супроводі завідувача юридичним сектором Любашівської райдержадміністрації Дмитром Апостолом і головою РДА Тетяною Скапровською, яка також відома як волонтер під позивним «Далія Северин». Вона привезла прапор, розписаний солдатами, який їй подарував загиблий Вадим Матросов. Зокрема, він і сам там написав фразу: «Повернутися час додому».

«Боцман» був відомим бійцем, його позивний приводив терористів у лють. Матросов вмикав бойовикам гімн України, вивішував синьо-жовтий стяг їм на зло на День незалежності. Виявилося, що фотограф Юрій Величко, який вже не перший рік подає на Фотоконкурс «Дня» портрети бійців, закарбував на фотоплівці і Вадима Матросова.

Інтерв’ю з Анастасією Івановою – читайте у найближчому номері «Дня».