Ми є. Були. І будем ми. Й Вітчизна наша з нами.
Іван Багряний, український поет, прозаїк, публіцист, політичний діяч

Глина і сакральне

У селі Опішне, що на Полтавщині, 30 червня відбувся Національний фестиваль гончарства. Захід, що вже давно став обов’язковим пунктом у програмі умільців «приручати» глину, проходив у рамках Тижня національного гончарного здвиження в Опішному «Здвиг».

За словами організаторів, цього року дійство вперше назвали фестивалем (минулих років проводили міжнародні ярмарки, а також традиційно щоліта в Опішному проходить школа гончарства).

Національний фестиваль гончарства-2012 розширив свою географію. Крім традиційних учасників з Київщини, Харківщини, Сумщини, Полтавщини, Чернігівщини, до Опішні завітали представники Львівщини.

«Наша фестивальна програма – строката. Цього року ми запропонували нашим гостям взяти участь у майстер-класах гончарського мистецтва, вдруге за історію проведення дійства побувати на ковальському фестивалі, відвідати ярмарку-продаж автентичних українських виробів, зануритись в етнічну українську музику через співи фольклорних колективів», - розповіла куратор фестивалю, учений секретар Інституту керамології (відділення Інституту народознавства НАН України), науковий співробітник Національного музею-заповідника в Опішні Наталя ВИЗІР.

Звернули увагу організатори фестивалю і на своїх найменших гостей – у рамках дійства відбулася акція «Щасливі долоньки», під час якої дітлахи з допомогою фарби пальчиками оздоблювали глечики та інші керамічні вироби. Окрім того, малята брали участь у конкурсі найкращого малюнка, робили свистунці, знайомилися з методикою ліплення глечиків та навіть пробували реалізувати вивчене на практиці, працюючи на гончарному крузі.

Родзинка фестивалю – проведення конкурсу з боді-арту. «Цьогоріч наш конкурс включав вісімнадцять творчих пар. Художники працювали над розписом тіла своїх моделей протягом п’яти годин, пізніше демонстрували свої роботи публіці, а також спеціальному журі, яке винесло остаточний вердикт», - зазначила куратор конкурсу боді-арту Людмила МЕТКА. «Зображувати гончарські орнаменти на людському тілі – це щось новаторське і те, чого ми до цього часу не робили. Тому участь у такому конкурсі спонукає мене до глибшого вивчення української орнаменталістики», - наголосила кореспондентові «Дня» минулорічна володарка гран-прі конкурсу з боді-арту Тетяна МЕТЕЛЬ.

А вдалим доповненням до автентичної атмосфери стали мандри на кінному возі, українська національна кухня та етнодискотека. Часто, заворожені глибиною української пісні, гості збиралися великими дружними гуртами і співали традиційні для свого регіону наспіви.

До речі, щоліта в Опішному традиційно відзначають День гончара. Це стимулює до глибшого розуміння та пошанування гончарської професії – адже глина в українській культурі завжди мала особливе значення, - зокрема, майстрів-гончарів, художників-керамістів, учених-керамологів, технологів-кераміків, приватних підприємців у галузі художньої кераміки.

А загалом фестиваль в Опішному, як і кожного року, продемонстрував відкритість і багатогранність нашої етнічної культури. Переконані: кожен, хто його відвідав, відчув особливу пульсацію глини.
 

«День» у Facebook, , Google+

Новини партнерів