У кожного століття є своє середньовіччя.
Станіслав Єжи Лєц, відомий польський афорист, сатирик, гострослов і поет

Казка в форматі 3D

У Київській опері відбулася довгоочікувана прем‘єра балету «Аладдін» Олександра Родіна

Найприємніше, що поява якісного мистецького продукту на сценічних майданчиках України останнім часом уже не дивує: відбувається справжній бум, вибух творчо-креативної енергії.

Прем’єра балету Олександра Родіна «Аладдін» на сцені Київського муніципального академічного театру для дітей та юнацтва (Київської опери) одразу стала помітним явищем за всіма параметрами: блискучий музичний матеріал, прекрасна сучасна хореографія та сценографія, високий рівень виконавського мистецтва артистів балету, оркестру.


Олександр Родін

Коли композитор отримує замовлення на створення музики для сценічного твору, погоджуючись, він бере на себе зобов’язання мовою музики переповісти заданий сюжет. Оскільки сюжет казковий і досить популярний завдяки різноманітним утіленням засобами кіно, мультиплікації, важливо без епігонства відтворити колорит, віднайти ритми й лейттеми ключових подій, лейтмотиви кожного важливого персонажа. Для Олександра Родіна – це перший досвід створення балету для дітей, з яким він упорався блискучо. Музична фантазія цього композитора неймовірна: він не лише примудряється створювати цілком оригінальні музичні образи, а й робити їх такими, що запам’ятовуються, наспівуються. Для фіксації й утримання дитячої уваги це дуже важливо.

***

Не менш важливо тримати візуальну увагу. З появою телебачення, а ще більше інтернету театр постійно і дедалі жорсткіше перебуває в непростій конкуренції з екранами, моніторами – від «плазми» до смартфону. Сучасну дитину, якій доступні всі блага й шкоди новітніх технологій, важко чимось здивувати. Команда постановників міцно згуртувала лави для розв’язання цього непростого завдання: на досить невеликій площі яскравий сценічний простір із виразним східним колоритом створила художниця Наталія Клісенко; надзвичайно промовисті й відверто красиві костюми розробив Дмитро Курята; все це ожило й набуло необхідного значення й обсягу в калейдоскопічному художньому освітленні Олександра Санака. Можна було б назвати «Аладдін» копродукцією, але набагато приємніше відзначити прецедент плідної співпраці двох колективів, які співіснують під одним театральним дахом, у якому, як у грандіозному творчому казані, заварилося магічне мистецьке зілля: задля успіху нової постановки «Київ Модерн Балет» надав у безоплатне користування колегам КМАТОБу дороге сучасне сценічне 3D-обладнання, яке дало можливість завдяки спецефектам створити для дітей на живій сцені феєрично-казковий простір, миттєво переносячи героїв із вулиць у палац, а звідти до потаємної печери, де відбувається диво появи з чарівної лампи послужливого Джина, де розпочинається політ літай-килима, де, зрештою, назавжди зникне злий чаклун.

***

Поєднання живої пластики артистів із візуальними технологіями віртуозно вирішив балетмейстер-постановник вистави Сергій Кон: завдяки злагодженій роботі фахівців на всіх рівнях герої практично «без швів» із інтерактивного простору матеріалізуються на сцені й, навпаки, поринають у анімаційну картинку. Блискучо відтворений технічними засобами політ на килимі-літаку завдяки світлу візуалізує дитячу мрію кожного з глядачів, малих і дорослих, хто полонився магією й сюжетом казки «Аладдін і чарівна лампа» зі збірки «Тисяча і одна ніч».

***

Хореографія «Аладдіна» різнобарвна й різностильова, але цілком гармонійна, бо розв’язує конкретні завдання й відповідає заданому музичному матеріалу. Оскільки хореограф є й автором лібрето, за яким у найкращих «класичних» традиціях працював композитор, абсолютно очевидною є логічність стильових змін: від модерну до класики відбувається трансформація образу заголовного персонажа – від вуличного розбишаки до нареченого принцеси Жасмін; сама ж вона, примхлива й непокірна на початку й романтично-піднесена в фіналі, наділена то гострохарактерною, то вишукано класичною пластикою у відповідності до перебігу подій. Султан – комічно-позитивний персонаж, у його рухах безліч жартівливих парафраз на класичні па. Злий чаклун, візир Джафар вирішений переважно засобами пантоміми, але в особливо драматично напружені моменти наділений нарочито важкими стрибками й обертами, які завдяки характерному одягу створюють йому темну магічну ауру. На відміну від Джафара, абсолютно фантастичні персонажі рухаються цілком людяно: симпатичний килим-літун схожий на циркового акробата, переливчасто-рухливий, наче ртуть, Джин – на гутаперчеву людину. Механістичні рухи вартових, які до того ж віртуозно володіють запропонованим реквізитом – списами й ланцюгами (особливо вражає сцена катування Аладдіна), змінюються то на комічно-динамічні в сценах погоні, то на пафосно-драматичні в момент непокори. Зрештою в щасливому фіналі всі персонажі танцюють у класичній манері розкуто й радісно, як і належить у апофеозі чарівної казки, коли добро перемагає зло.

***

Із видимим і відчутним задоволенням у виставі працюють усі: солісти, кордебалет, оркестр. Під емоційною, але надійно-твердою рукою диригента-постановника Сергія Голубничого насичено інструментована, розлого ритмізована, помережана імітаційно-коментуючими музичними фразами партитура Олександра Родіна звучить не лише як мелодійна канва вистави, а й, без перебільшення, як цілісне жанрове симфонічне полотно.

Немає жодних сумнівів, що балет «Аладдін» посяде належне місце в репертуарній афіші театру і стане однією з найпопулярніших вистав серед юних і дорослих пошановувачів Муніципальної Київської опери.

Наступні покази вистави «Аладдін» відбудуться 6 і 7 листопада.

Лариса ТАРАСЕНКО. Фото Руслана КАНЮКИ, «День»

«День» у Facebook, , Google+

Новини партнерів