Художниця, яка родом з Керчі, спочатку три дні жила на плоті на набережній Дніпра в Києві, а потім відправилася на тому ж плоті у подорож до гирла Дунаю, де її зупинили прикордонники. Вся подорож Марії Куліковської присвячена мігрантам і переселенцям, що з власної волі чи вимушено прямують до незнайомих берегів, щоб почати нове життя. Водночас пліт «Крим» нагадує про вразливість і беззахисність мігрантів, які втратили свої домівки. Йдеться не лише про вимушених переселенців в Україні, які з’явилися після початку російської агресії, а про всіх біженців світу.
ПРО АНЕКСІЮ КРИМУ СТАЛИ ЗАБУВАТИ
На відкритті виставки художниця з’явилася в яскравому образі: в позолоченому вінку та золотавому одязі. За словами художниці, вона предстала в образі Деметри, богині плодючості. Саме Деметра є покровителькою Керчі, її рідного міста, яке вона вимушена була покинути.
«У Керчі моє улюблене місце — це склеп Деметри. Я часто там гуляла після школи. Керч пронизана античністю, тому я сьогодні в образі покровительки рідного міста», — пояснює Марія Куліковська.
Ідею вирушити у подорож Дніпром на плоті з назвою «Крим» художниця виношувала більше року і втілила саме зараз, оскільки відчула, що про півострів як про окуповану територію поволі забувають.
«Для мене було важливо зробити цю платформу, щоб це було на Дніпрі, на рятувальному плоті. А зараз, більш ніж за два роки після анексії, коли здається, що усі змирилися, важливо нагадувати про Крим і всі глобальні проблеми в суспільстві, світі. Бо сірих точок конфліктних зон на планеті величезна кількість, і нам треба проявляти солідарність і допомогу — насправді, ми всі біженці, кожен із нас — переселенець. Навіть якщо ми зараз не переселяємося, у будь-яку мить це може трапитися», — додає Марія.
«Я СТВОРИЛА НОВУ МАПУ СВІТУ»
Свій пліт Марія Куліковська назвала «Кримом» недарма — він символізує усі загарбані та невизнані території світу, які часто на мапах позначають сірим кольором. Але чільне місце посідає людна на плоті — біженець, вимушений тікати.
«Сірих точок у світі дуже багато. Назва плоту — це виключно метафора. Це не тільки про Крим, це й про Сирію, Іспанію, Францію і про всіх, бо всюди, де є людина, — вона мігрує, шукає своє місце. Я спеціально створила нову мапу світу, де геть немає кордонів, а жовті точки в океанах — це плоти людей, що мігрують. Кордонів не має бути, не має бути поняття, що хтось легальний, а хтось нелегальний›, — говорить художниця.
На пліт художниці посеред Дніпра люди реагували здебільшого байдуже, але деякі й підтримували Марію. «Якщо була реакція, то дуже доброзичлива. Нас підтримували, говорили, що це дуже важливо і потрібно, але не було дикого ажіотажу, просто люди прийняли цей пліт. Кому це було треба, воно з’явилося в їх серцях, а кому ні — той пройшов повз», — коментує мисткиня.
Під час подорожі усі смисли, які художниця вкладала в пліт та своє мігрування Дніпром, лише посилилися та доповнилися. Бувало, під час веслування щось ламалось, пліт навіть протікав, однак попри всі випробування подорож продовжувалася. А сам пліт став своєрідним островом зі своїми правилами життя. Для нього художниця створила прапор із термоковдри, якою рятуються біженців від переохолодження, та намальованою червоною точкою посередині — рятувальним плотом.
«Усі смисли, з якими я їхала спочатку, під кінець подорожі тільки зміцнилися і розвинулися. У наших планах створити Конституцію «Криму» і департамент. Ми зрозуміли, що немає жодних кордонів. Абсолютно все можливо, якщо ти можеш спати посеред ріки в шторм, на якомусь надувному матрасі, коли все, що ти маєш, — ліхтарик, весла, схожі на дитячі лопатки з пісочниці, і свисток, який, можливо, допоможе, якщо поруч проходитиме якесь судно», — ділиться Марія Куліковська.
«РЕАЛЬНІСТЬ ЛЮДИНИ, ЯКУ ВИКИНУЛО ПІД ЧАС КОРАБЕЛЬНОЇ АВАРІЇ»
На плоті Марія Куліковська планувала перетнути через Дунай кордон з Євросоюзом, але завадили прикордонники. У пояснювальній художниця написала, що її ціллю є «Крим» у всіх водах світу.
«Я не думала, що нас арештують, але нас затримали, тому перетнути кордон ЄС, як планувалося, не вийшло. Але «Крим» обов’язково з’явиться на всіх водах світу. В якійсь мірі зараз у нас – зупинка, але ми створили цю виставку одразу по прибуттю до Киїєва і будемо рухатися далі», — зазначає вона.
Для виставки Марія Куліковська розмалювала документи, видані в Керчі, та стерла в них усі ідентифікаційні номери. Дівчина пояснює, що людина, по-перше, не є номером, а, по-друге, ці документи не надали їй обіцяного захисту. «Тут паспорт з пропискою в Керчі, ідентифікаційний номер, який отримувала там, - перераховує Марія. – Ці документи мають гарантувати захист і допомогу, але в реальності це не зовсім так. Я використала власні документи, щоб розповісти про це тим, хто не має таких проблем».
На виставці Марія розповідає про кожну річ, яка потрапила до її рук під час подорожі. Тут і водорості з Дніпра, і гілляка, яку прибило водою до її ніг, і жилети, що були чи не єдиним рятувальним засобом.
«Тут все, що було на плоті або зібрано під час подорожі. Тут є матрац, на якому ми жили, рятувальні жилети, балон, яким надувався пліт. Відео всього, що з нами відбувалося, сухі рослини. Це як мікросвіт. Відтворення реальності тої людини, яку викинуло під час корабельної аварії. Ось там є ніж, свисток, насос — це рівноцінне життю», — розмірковує художниця.
На мапі, створеній Куліковською, Чорне море розфарбоване червоним, оскільки для неї це – свіжа рана. На узбережжі моря її рідне місто, де вона не була з часу окупації. «Чорне море — червоне, бо це болюча точка. Ще недавно на його берегах проливалися кров. А «Крим» помаранчевий. Можливо, з півострова колись почнуться суспільні зміни», - резюмує Марія.
Виставка «Пліт «Крим». Карта долі» триватиме у Центрі візуальної культури до 25 вересня.
