Легенди Будинку з химерами
Є в Києві одна гарна таємнича будівля, яку вважають однією з візитних карток міста. Це Будинок з химерами. Він розташований на вулиці Банковій, 10 і зараз є малою резиденцією Президента України. Потрапити до будівлі дуже складно — лише з екскурсією, на яку ми чекали майже два місяці. Але очікування варте того: незвичайна архітектура, внутрішнє убранство, химерні прикраси особняка дивують і приголомшують. А про будинок і його творця ходять різні легенди.
Будинок з химерами побудував архітектор Владислав Городецький. 1901 року він купив ділянку землі на схилі пагорба і вирішив, що це відмінне місце для особняка. Друзі Городецького дуже здивувалися його вибору — будувати там неможливо. Одна з міських легенд свідчить, що Олександр Кобелєв, колега архітектора, приклав руку до лоба Городецького і сказав: «Лише божевільному може спадати на думку така ідея!». Архітектори уклали парі, і через два роки особняк було збудовано.
Проект будівлі Городецькому допомагав розробляти інженер Антон Страус, а брати Еліо і Еудженіо Саля створили скульптурні прикраси, оформили інтер’єр. Будинок вийшов унікальним. По-перше, в його будівництві використовували революційні на той час технології: будівля збудована на бетонних палях. По-друге, особняк має різну поверховість: з вулиці Банкової — три поверхи, а з боку площі І. Франка — шість.
Городецький замислював будинок як прибутковий. На кожному поверсі розташовувалися окремі апартаменти, які здавалися внайми, а сам архітектор і його родина займали четвертий поверх. У кожному помешканні було 8—10 кімнат, передбачено кімнати для прислуги. У будинку були обладнані винний погріб, холодильник-льодовик, пральня, а поряд з будинком — корівник, щоб у постояльців завжди було свіже молоко.
Найбільш незвичайною кімнатою будівлі став парадний вестибюль. Його інтер’єр оформлено у вигляді морського дна з величезним спрутом на стелі, рибами і перламутровими черепашками з бетону. Черепашки зроблено настільки витончено, що відрізнити їх від справжніх дуже складно.
Фасад будинку прикрасили скульптурами тварин — слонів, носорогів, левів, дельфінів, жаб, а внутрішній інтер’єр — ліпними фігурами всіляких мисливських трофеїв, рушниць, кинджалів. Городецький пристрасно захоплювався полюванням, їздив на сафарі, тому і вирішив так екстравагантно оформити свій особняк.
Звірів на фасаді будинку кияни прозвали химерами. Але жодних химер там немає. Кажуть, що Михайло Булгаков створив роман «Майстер і Маргарита» під враженням архітектури особняка Городецького. Сам письменник стверджував, що персонажі Воланд і Азазело з’явилися завдяки будинку з химерами.
Владислав Городецький прожив у своєму будинку недовго. 1912 року архітекторові довелося заставити особняк Київському товариству кредитів. Повернути собі будинок він вже не зміг. До революції 1917 року будівля змінила кілька власників, потім її націоналізували і поділили на комунальні помешкання. На початок Другої світової війни будинок став ветхим, але грошей на його реконструкцію не виділяли. Пізніше тут мешкали актори театру імені І. Франка, потім була відомча поліклініка.
З часом будинок розколовся на дві частини. Одна частина будівлі нахилилася у бік вул. Банківської на 33 см, друга — у бік театру на 10 см. Особняк терміново реконструювали, конструктори заново створили під ним пальове поле. За кресленнями і фотографіями, що збереглися, відновили інтер’єр, розписи на стінах, паркетні підлоги, реанімували альпійську гірку, фонтани, штучне озеро.
Зараз в будинку з химерами містяться кабінети працівників державного протоколу і церемоніалу президентського секретаріату, проводяться заходи за участю Президента України. Екскурсії водять лише по поверху, де було помешкання Городецького. Але цього цілком вистачає, щоб дізнатися про життя архітектора, послухати історію будинку, розглянути його інтер’єри і загадати бажання, яке, згідно з легендою, обов’язково збудеться.