Як в нації вождя нема, тоді вожді її — поети
Євген Маланюк, український письменник, поет

Магніт для інновацій

Понад 200 розробок представляють на фестивалі Sikorsky Challenge

«Такі події, як цей фестиваль, дуже важливі. Поясню, чому. У Британії я очолюю дослідницький Інститут Френсіса Кріка. Наше гасло — проводити дослідження, відкриті до перекладу. Що я маю на увазі? Під одним дахом працюють близько 1 500 вчених, і наші відкриття мають бути відкриті для суспільства. Наші відкриття ведуть до того, що знаходять лікування певних хвороб, створюють певний продукт для суспільного блага. Цей «переклад» вимагає специфічних людей. Вони мають розуміти наукові відкриття і також те, що потрібно ринку або суспільству. І ці люди мають поєднати відкриття і потреби. Вони повинні володіти певними навичками, щоб зробити це. Вони мають продукувати речі, корисні для суспільства. Наша роль в інституті — робити відкриття. А ваша роль — переводити ці відкриття у доступні, прикладні речі», — з такою надихаючою промовою нобелівський лауреат у галузі медицини і фізіології 2001 року сер Пол НЕРС звернувся до учасників та організаторів VІІ Всеукраїнського фестивалю інноваційних проектів Sikorsky Challenge 2018, що триває з 16 до 19 жовтня.

У ці дні у Київському політехнічному інституті імені Сікорського зібралися десятки авторитетних вчених з різних країн і сотні молодих інноваторів. Старі корпуси КПІ інколи порівнюють з магічною школою Хоґвартс з «Гаррі Поттера». Так-от, в університеті є й свій «чарівний капелюх» — символ фестивалю, неодмінний атрибут легендарного авіаконструктора Ігоря Сікорського, колись студента вишу.

ІНТЕРНЕТ ДЛЯ ДОМАШНІХ УЛЮБЛЕНЦІВ

На конкурс стартапів Sikorsky Challenge 2018 пройшли 60 проектів, які відібрали з понад 130 претендентів. Обиратиме переможців міжнародне журі, яке очолює Вік Корсун, американський менеджер наукових досліджень українського походження. Кращі проекти назвуть 19       жовтня, їх автори отримають можливість реалізувати свої розробки у середовищі наукового парку «Київська політехніка» за підтримки грантових і венчурних фондів. Між іншим, якщо 2012 року проектів, підтриманих інвесторами або відзначених міжнародним експертним журі, було чотири, то 2017-го — 45. 

Серед фіналістів конкурсу, наприклад, — сонячний комп’ютер, працюючу модель якого розробив Євген Ілюхін із Маріуполя. Як ідеться в описі проекту, такий комп’ютер дуже компактний, повністю автономний та екологічний, здатний забезпечувати себе енергією і постачати її іншим пристроям, виконуючи функцію генератора. Або INet for Pet, інтернет для домашніх улюбленців, прототип якого розробила команда з Краматорська. Йдеться про соціальну мережу, додатки, девайси та гаджети для розваг тварин-компаньйонів. Як пояснюється в описі проекту, він спрямований на підвищення якості життя тварин, особливо тих, хто є єдиним улюбленцем у сім’ї і не може безпосередньо спілкуватися з представниками свого виду.

АСТРОНОМІЯ ІЗ СЕЛФІ-ПАЛКОЮ

Багато хто останнім часом обзавівся селфі-палкою. І, певно, ще більше людей люблять споглядати нічне небо. Максим із Красилова Хмельницької області, який відвідує гурток конструкторів-дослідників, показує селфі-телескоп. «Ми використали селфі-палку для закріплення телефону на тубусі телескопу. Взагалі використали сам телескоп-рефрактор на замикальній установці, вирівнювальні тримачі для селфі-палки, пластикові затискачі і власне смартфон, — перераховує Максим. — На вулиці провели спостереження і фотографування таких об’єктів, як Місяць і Сонце. А у шкільній лабораторії фотографували вазон і дерево, розташоване біля сусідньої будівлі».

Завдяки розробці зручно отримувати фотографії небесних об’єктів. Хлопець пропонує використовувати дует селфі-палки і телескопа як лабораторне обладнання на уроках фізики та астрономії. 

ГОЛОВНЕ — ВТІЛИТИ ІДЕЮ

Максим є одним із учасників фіналу конкурсу «POLYTECO Україна 2018—2019», який проводиться у рамках Sikorsky Challenge і є національним етапом міжнародного конкурсу науково-технічної творчості школярів Intel ISEF. Протягом кількох днів журі має оцінити майже 160 проектів у шести основних категоріях: математика, фізика та астрономія, інженерія, енергетика, хімія та ІТ. Зокрема, науковці й освітяни оберуть 10—12 проектів, які у лютому наступного року позмагаються за право представляти Україну на всесвітньому фіналі Intel ISEF у місті Фінікс, що у Сполучених Штатах. Також найсильніші фіналісти «POLYTECO Україна» матимуть шанс виступити на конкурсі Genius Olimpiad у місті Освіго, теж у США, постажуватися у компаніях-партнерах, зрештою, знайти інвестора. 

«Думаю, головне на таких подіях, як Intel ISEF, — можливість спілкуватися з поважними вченими, нобелівськими лауреатами, однолітками з усього світу, — говорить Тетяна НАНАЄВА, засновниця конкурсів «POLYTECO Україна» та його попередника «Intel-Техно Україна». — Важливо, щоб усі представлені проекти мали практичне застосування. Інновація не буде інновацією, якщо вона не втілена. Ми дуже раді, що цей конкурс пов’язаний зі школою стартапів Sikorsky Challenge, бо одна справа — провести наукове дослідження, а зовсім інша — наукове підприємництво, те, як з вашої ідеї зробити корисний продукт. Тому ця школа стартапів важлива, адже дає такі бізнесові навички».

«ШТУРХАН» ДЛЯ ЛІНИВЦІВ

«Ви ледача людина?» — запитує мене Кирило СТРЕЛЬБИЦЬКИЙ, учень 9 класу з Маріупольського технічного ліцею, який теж бере участь у «POLYTECO Україна». Доки я роздумую з відповіддю, хлопець показує, як працює його «Мотиватор» — сайт, що допомагає долати лінь (motivator-pro.com).

«Ви реєструєтесь на сайті і встановлюєте собі мету, яку хочете досягти, і кроки до неї. Після цього вносите на сайт 100 гривень і протягом наступного місяця маєте ставити відмітки про успішне досягнення мети. Якщо ви місяць справляєтесь з усім, наприклад, не пропускаєте занять, то через 30 днів отримуєте свої 100 гривень назад. Також є шанс, що ви отримаєте бонус, якщо хтось із інших учасників програє», — каже Кирило. Власне, бонус формується із коштів людей, які не досягли мети.

За словами Кирила, у проекті задіяні кілька основних психологічних принципів, що допомагають побороти лінь. Один із них — принцип смарт-системи, тобто мета повинна бути конкретною і реалістичною. Також треба встановити обмежені часові рамки. Ще у проекті поєднано самоконтроль і контроль системи.

«Ця ідея з’явилася в моїй родині доволі давно. Ще кілька років тому ми з рідними робили це без програми, суто вдома. Це дійсно допомагало, і я вирішив створити такий проект», — додає Кирило. Ліцеїст розробляв сайт, вишукуючи потрібну інформацію в інтернеті. Система працює понад місяць, за цей час у ній зареєструвався 21 учасник.

«ЩОБ ДОПОМОГТИ ЛЮДСТВУ»

Ще одна цікава сторінка фестивалю Sikorsky Challenge — виставка-презентація «Майбутнє України», де представили кращі інноваційні розробки членів Малої академії наук.

Учасник виставки Юрій КУЧЕРЯВИЙ приїхав із Ладижина Вінницької області. Він навчається у дев’ятому класі і вже кілька років займається в гуртку радіоконструювання, де разом з братом Романом та іншими підлітками розробляє винаходи.

Наприклад, Роман придумав модель системи попередження технологічних катастроф. «На Донбасі зараз затоплюються і закриваються шахти, там нема кому відкачати воду. Кажуть, це може призвести до того, що Донбас перетвориться на болото. І ця установка створена для знезараження і знесолення води, — пояснює Юрій Кучерявий, показуючи макет апарата. — Вода, яка затоплює шахти, проходить через струм, магніт, причому все це регулюється. Так, вода знезаражується, потім обробляється потоком озону, і більшість шкідливих бактерій гине, вода стає придатною для використання, наприклад для миття посуду».

На дорослі ідеї школярів наштовхує науковий керівник, потім вони разом придумують, як їх втілити. Юрій підкреслює, що всі розробки створюються у команді, зі сміхом розповідає, як напередодні фестивалю довелось паяти макет до 11-ї вечора, а ще каже, що гуртківці мріють виступати на різних міжнародних конкурсах.

Юра почав займатися радіоконструюванням у шостому класі, перші розробки захищав, як і брат, у восьмому. Раніше, теж у компанії з братом, вчився випилювання з дерева, але потім захотілося більшого, щоб прилад міг робити щось сам. Юрій зізнається: «З братом перейшли на радіоконструювання, бо там могли робити прилади, які потім можуть допомогти людству». Часто з такого бажання і народжуються справді вартісні винаходи.

 

Марія ПРОКОПЕНКО, фото Руслана КАНЮКИ, «День»

«День» у Facebook, , Google+

Новини партнерів