Три страшні вороги українського відродження – Москва, український провінціалізм і комплекс Кочубеївщини.
Юрій Шевельов, український мовознавець, історик літератури

Нове «обличчя» Палацу «Україна» та «IНШI»

Як коронавірусна пандемія вплинула на перезапуск головного сценічного майданчика нашої столиці

Свій ювілейний рік Національний Палац мистецтв «Україна» прожив без гучних святкувань і резонансних концертів. Проте локдаунно-карантинне затишшя нове керівництво головного концертного майданчика країни використало максимально ефективно.

Ще донедавна від завсідників цього концертного залу можна було почути таку його назву як «ДК», від якої міцно віяло радянським минулим. На п’ятдесят першому році свого життя, ДК нарешті почав ставати Палацом.

Звісно, кожний новий керівник все ж таки щось переробляв: хто під себе, хто трохи замислювався над потребами глядачів, хтось переймався технічним устаткуванням, а хтось думав про вал по плану — план по валу. Калейдоскоп артистів всіх калібрів, категорій, епох, статусів та рівнів зборів радісно закликав в обійми знаменитих бірюзових крісел із ДеКашних і так само різнокаліберних розтяжок, що рясно вкривали фасад Палацу. Все це перетворило будівлю і пам’ятку архітектури на виставку досягнень вітчизняного фотошопу, дизайнерського ремесла і народно-мистецького господарства.

ПРОЩАННЯ З МИНУЛИМ

Останній  серйозний ремонт у Палаці проводили десь на початку 1990-х і за зовнішнім парадом рекламних розтяжок були приховані сотні проблем, які природно виникають через безперервну експлуатацію такої грандіозної будівлі.

Під час прес-туру оновленими локаціями Палацу, хтось із журналістів сказав, що керівництво телеканалу не дуже рвалося давати камеру на ці зйомки, оскільки менеджмент майданчику останніми роками усілякими способами уникав демонстрації ремонтів і змін. Воно й зрозуміло: косметичні покращення не так ефектно співпадають з витраченими на них коштами.

Юридично підпорядковуючись ДУСу, але перебуваючи на повному госпрозрахунку й маючи в доковідні часи концерти, розписані на роки наперед, Палац поступово почав перетворюватися на ті знамениті венеціанські Палаццо вздовж Гранд-каналу, які за парадним фасадом приховують діряві підлоги, меблі, килими й забиті лівньовки.

Нове керівництво, детально проінспектувавши будівлю, ретельно зберігши досвідчені і старі кадри, опитавши їх щодо нагальних потреб Палацу й з’ясувавши найбільш плачевні об’єкти, — пішло за допомогою до меценатів.

ЗАЙМАЙТЕ СВОЇ МІСЦЯ

Оскільки  вже просто кричущими були проблеми саме глядацьких крісел — вони стали першим об’єктом, який довелося повністю замінити. Адже 25 років безремонтного використання перетворили сидіння на мотлох із бірюзовим кольором «вирви око». Не проходило жодного концерту, щоб з них не падали 2-3 глядачі — крісла під людьми просто провалювалися.

Наразі всі 3615 місць замінили  новими, ергономічними кріслами із сидіннями з пінополіуретану та ортопедичною підтримкою спини спокійного й практичного кольору «скандинавський беж». Практичного, оскільки НПМ «Україна» —  не тільки великий концертний майданчик, але й за своєю проєктною документацією — кіноконцертний зал. Себто, призначений для телезйомок. Працівники кіно-телеіндустрії в один голос заявили, що бірюзовий колір для зйомок — страшний сон кожного оператора. Тож, віднині зал став більш затишним і практично пристосованим для зйомок.

До речі, замовити зразу таку кількість готових крісел не вдалося через те, що основа сидіння буквально вмурована у бетон, який є фундаментом зали. Тому інженерам-меблевикам прийшлося тренуватися з ергономікою аби підігнати крісла під існуючу основу. Отже, крісла, вироблені вітчизняною меблевою фабрикою з промовистою назвою «Прем’єра» — ексклюзивні, тому що розроблялися під потребу саме цього залу.

ПАЛАЦ БЕЗ ПЕРЕШКОД

Меценатської суми 18 мільйонів гривень також вистачило на пристосування Палацу під потреби людей з інвалідністю, зокрема для тих, хто пересувається на візочках. Тепер, починаючи від вхідної вуличної зони і до партеру встановлені зручні пандуси, побудовані гардероб та вбиральня, розроблена система продажу квитків, створені окремі паркувальні місця. Також передбачені 12 місць у глядацькій залі, де знімаються крісла і можна поставити інвалідний візок, глядач в якому, — не буде заважати іншим. Треба тільки заздалегідь повідомити адміністратора або залишити повідомлення на офіційному сайті Палацу.

НІЧОГО ЗАЙВОГО

Саме так нині виглядає фасад НПМ «Україна». Всю рекламу тепер можна побачити і зчитати з сучасних мультимедійних екранів, які абсолютно гармонійно виглядають в дуеті із яскраво освітленим мерехтливими лампочками — балконом «України».

НОВІ ВИКЛИКИ І ЗАВДАННЯ

— Потрібно ще міняти «одяг» сцени, опалубку, —  розповів радник генерального директора НПМ «Україна» Сергій ПЕРМАН. —  Дах тече і валиться, лівньовки гниють по всім чотирьом стояках будівлі. Я вже не кажу, що потрібно міняти освітлення залу, яке не змінювалося з моменту його установки у 1970-х. Площа перед Палацом у жахливому стані — її реконструкція одне з перших завдань разом із лівньовками і дахом...

Тераси Палау «Україна» є унікальною локацією в центрі Києва, яка роками  захаращувалася через вигул собак і місце зустрічі безхатченків у заростях поодиноких кущів. Наразі цю територію кардинально змінено і перетворено на  ще одну, своєрідну open-air сцену Палацу. Цієї зими тут працювало Містечко зимових розваг із просторою ковзанкою, найвищою гіркою столиці, резиденцією Святого Миколая, чарівною ялинкою й...  теплою, обладнаною і чистою вбиральнею. Наразі розробляється новий open-air-проєкт на весняно-літній період — ідеальне місце, де можна провести час усією родиною.

ЗУСТРІЧАЙТЕ TEATROOM

Так звану залу залу, яку кілька років тому переробили з колишнього прес-центру, повністю реконструювали. І сьогодні це, мабуть, найбільш сучасно технічно оснащена театральна сцена міста — шоу-хол TEATROOM. Стіни і задник обладнані мультимедійними екранами, які створюють приголомшливий 3D-ефект. Сама сцена розділена на різні сегменти, які можуть одночасно обертатися в різні боки, підніматися і опускатися.

Театральна сцена вийшла такою розкішною, що, за словами Сергія Пермана, вже здавати таку красу в оренду було шкода. Тому вирішили зробити власне шоу з українськими цирковими артистами, аналогів якому б не було в історії українського цирку, Палацу і шоу-бізу. Цього разу, карантин зіграв на руку, бо зазвичай артисти такого рівня працюють за контрактами за кордоном.

Так, народилося шоу «ІНШІ». Режисер-постановник та художник-постановник  Володимир Кошовий і режисер-постановник, еквілібрист-каучук — Роман Хафізов поєднали  в єдиному симультанному просторі фантастичні світи і артистів з надлюдськими можливостями, суперсучасних дизайнерів по костюмах з не зашореними стилістами, ефектний віджеїнг, музичне оформлення із саунддизайном, динамічно прописану світлову партитуру із лед-екранами  оригінальну концепцією із рухливою в різні боки сценою, яка створює ефект невагомості артистів-героїв.

За словами продюсера шоу Сергія Пермана, «від лютневої прем’єри, протягом майже трьох місяців — саме українські еквілібристи, акробати, жонглери — у залі TEATROOM — демонструватимуть інший цирк, інший зміст, інший погляд.

Наталя ТІМУРШАЄВА. Фото Руслана КАНЮКИ, «День»

«День» у Facebook, , Google+

Новини партнерів