Обличчя епохи модерну

Експозицію «Антоні і Каєтан Стефановичі: два обличчя Львова епохи модерну» розгорнуто у Львівській галереї мистецтв імені Бориса Возницького. Вона є першою виставкою цих художників у Львові після 1932 року. Відкрита до свята вулиці Вірменської, котре вже стало традиційним у місті Лева.

- Такі експозиції є дуже важливими не тільки для львів’ян, а й для гостей міста, позаяк показують звичне і начебто вивчене середовище з нової, ще не пізнаної його сторони», – розповіла «Дню» куратор виставки мистецтвознавець Анастасія  СІМФЕРОВСЬКА. - Публіці представлено 54 картини. Виставка, поза сумнівом, важлива й тим, що дала багатьом полотнам нове життя, тому що, наголошує мистецтвознавець, «найбільш цікаві, найбільш великоформатні  роботи, зокрема – Каєтана Стефановича, були у такому стані, який не що не дозволяв їхнього експонування, а взагалі ставив під сумнів існування цих творів.     Усі роботи, розповідає куратор, були повернуті і до життя, і до подальшого вивчення мистецтвознавцями та критиками мистецтва. Фінансовий тягар витрат на ґрунтовну реставрацію та, власне, й організацію виставки (йдеться, у тому числі, про придбання рам до полотен, а також про видання каталогу, де представлені всі твори Стефановичів зі збірки Львівської галереї) взяв на себе ресторатор Вадо Арзуманян.  

Нагадаємо, що Антоні (1858 – 1929 рр.) і Каєтан (1886 – 1920 рр.) Стефановичі – львівські художники початку ХХ ст. Походили з родини вірменів католицького обряду. Антоні відомий не лише як художник, а й як педагог.  Освіту здобув у Віденській академії мистецтв. Багато років працював у Вищій реальній школі Львова на посаді професора рисунка. Був головним інспектором з мистецьких питань усіх художньо-промислових шкіл Австрії. Активно вдавався до творчої та виставкової діяльності. Брав участь у розписах плафону Львівського оперного театру. У 1920-х рр. був консультантом митрополії вірменсько-католицького осередку з мистецьких питань, зокрема таких, що стосувалися реставрації вірменської катедри (650-річчя якої у Львові щойно відсвяткували).

- Саме Антоні Стефанович був першим вчителем свого сина Каєтана, чия творчість згодом стала втіленням львівської сецесії», – розповідає Анастасія  Сімферовська. - Каєтан здобував освіту у Краківській академії мистецтв,  Мюнхені та Парижі, після чого повернувся до Львова – вже визнаним закордонною та вітчизняною пресою митцем-декоратором. Творчість Каєтана кардинально різнилася з творчістю його батька. – Була виразником нового покоління і нової епохи в мистецтві – епохи ар-нуво.

Загалом, на думку А. Сімферовської, всі ідеї, в тім числі – цієї виставки, народжуються з почуття: «Коли я вперше побачила автопортрет величезної енергетичної сили Каєтана, то зрозуміла, що мушу зробити його виставку»…

Експозицію «Два обличчя Львова епохи модерну» можна оглянути до 2 жовтня.