Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Операція «Чисті плавні»,

або Як на 8 байдарках назбирати 30 мішків сміття за кілька години

У Херсоні останніми роками росте популярність водного туризму. Унікальні екосистеми дніпровських плавнів, що починаються вже за пару кілометрів від обласного центру по інший бік річки, заворожують своєю красою у будь-яку пору року. Прогулянка на спортивно-туристичній байдарці чи не найемоційніший вид екскурсії. Погодьтеся, гребти власноруч, не поспішаючи, виходити на бережки для перекусу, йти вузькими єриками, огорнутими очеретом і пташиним співом – куди веселіше, ніж промчати моторним човном.

Втім, прикро констатувати, що популярність плавнів зросла разом зі сміттям на берегах Дніпра і його приток. Активісти Центру туризму і пригод «ХерсON» закликали розпочати байдарочний сезон із прибирання. Охочих назбиралося шістнадцять. І автор цих рядків не міг оминути нагоди поєднати приємне з корисним.

Переправившись на водну станцію «Петровець», ми поділилися на дві групи, розібрали байдарки, весла – і за роботу. Мій інструктор Надія вмикає «З нею» Океану Ельзи. «Там де лани, гори поля/ Там починається моя земля...». В нашому випадку «моя земля» – це моя вода, наш Дніпро, наші рідні місця, які хочеться зберегти і показати іншим.

Ми не поспішаємо і йдемо під берегом. Одразу ж натрапляємо на пластикові і скляні пляшки, целофан, коробки з-під продуктів – це «тренди» цієї прогулянки. Усе це просто валяється між очеретом. Часом складно дістати сміття аж під берегом, але проявляємо чудеса акробатики і ловлі непотребу веслами.

«Ми на всіх заїздах звертаємо увагу на цю проблему і завжди привозимо з собою якесь сміття. Так уже повелося, що не можемо закривати на це очі, – каже Надія. – Після зими це особливо актуально, хочеться хоч трохи почистити наші плавні. І постійно згадується вислів, що суботник – це день, коли люди, які ніколи не смітять, чистять за тими, хто ніколи не прибирає...».

Насправді проблема забруднення плавнів величезна. На одному з берегів ми знайшли цілі звалища, де пляшки з-під горілки покрилися шаром ґрунту. Це – популярне місце перепочинку, але чомусь деякі туристи, випивши віскі за кілька тисяч гривень, вважають за норму викинути пляшку в траву. Крім того, чимало дачників не везуть сміття в баки, а викидають чи заривають його дорогою в місто. Тут ми назбирали більше десяти великих мішків, тож довелося викликати річкове таксі, аби вивезти все до станції.

«Приємно відпочивати там, де чисто. А коли йдеш єриками, насолоджуєшся видами і співом птахів, а мимо пропливає целофановий пакет, стає огидно, – говорить інструктор нашої другої групи Дмитро. – Вирішили зібратися з тими, кому це теж важливо. І от назбирали гору сміття. Але ж це піщинка, порівняно з тим, що ми не побачили, не дістали. Такі чисті походи треба повторювати. Це наш край, я його люблю і хочу, щоб він був доглянутий».

Дорогою назад кожна «двійка» везе з собою повні пакети зі сміттям. «Улов» – достойний. За кілька годин ми зібрали 30 великих мішків плюс дріб’язок. Після вдалого походу – трав’яний чай із херсонських трав. Це приємний бонус від організаторів. Завершити нашу справу допомагає місцевий ботсман Ігор Васильович. Чоловік переправляє нас і мішки зі сміттям до набережної міста. Виділяє свою тачку, якою ми в кілька ходок відвозимо все до баків зі сміттям, звідки їх заберуть комунальні служби.

Маленька місія виконана. Насправді залишаються двоїсті враження. У нас чудова природа, і є чудові люди, готові її берегти. Але назагал – зовсім не вихована екологічна свідомість. 

Іван АНТИПЕНКО, «День», Херсон, фото автора

«День» у Facebook, , Google+

Новини партнерів