І добро, і зло примножуються в геометричній прогресії. Ось чому ті маленькі рішення, які ми приймаємо щодня, безмежно важливі.
Клайв Стейплз Льюїс, відомий британський письменник, філософ, християнський апологет

«Пісня за піснею»

У Музеї Ханенків триває виставка ілюстрації до «Божественної комедії» Джованні Томмазі Ферроні

За програмою Тижня італійської мови у світі, який відбувся наприкінці жовтня під високим патронатом президента Італійської Республіки, в київському музеї Ханенків запрацювала виставка «Пісня за піснею. Сто малюнків Джованні Томмазі Ферроні за мотивами Божественної комедії». Експозиція продовжує також урочистості до 700-річчя по смерті Данте Аліґ’єрі.

«Божественна комедія» є визнаним безсмертним та абсолютним шедевром і посідає унікальне місце в культурній спадщині людства. Що цікаво, свого часу поема набула досить скандальної слави, адже до Данте твори «високої літератури» писалися винятково латиною, а він використав простонародний тосканський діалект, який згодом став основою літературної італійської мови. Можна сказати, що Данте власне започаткував італійську мову як таку.

Данте Аліґ’єрі є також свого роду одвічним послом Італії у світі. Уже понад 130 років існує Товариство Данте Аліґ’єрі, яке пропагує і поширює італійську культуру за кордоном, відкриває освітні заклади, організовує мистецькі проєкти, а також видає сертифікати про знання італійської мови. Теперішній директор Товариства Андреа РІККАРДІ навіть винайшов новий термін «italsimpatia» для позначення захоплення італійською мовою та культурою. По всьому світу працюють понад 480 його представництв, в Україні дантівський комітет існує вже 27 років.

Товариство Данте Аліґ’єрі заснувала група інтелектуалів на чолі з Джозуе Кардуччі 1889 року з думкою про емігрантів, котрі виїхали за межі Батьківщини, але прагнули зберегти зв’язок з нею. Від самого початку саме книжка була головним інструментом комітетів: на кораблях емігрантів створювали невеликі книгозбірні, а тепер італійські книжки присутні в 300 спеціально створених бібліотеках, розкиданих по всій планеті й оснащених більш ніж 500 000 томами.

З нагоди вшанування пам’яті видатного поета італійське видавництво «Опера» у співпраці з Товариством Данте Аліґ’єрі задумали і створили проєкт Canto after Canto — «Пісня за піснею», який включає пересувну виставку (яка саме дісталася й Києва) і каталог творів Джованні Томмазі Ферроні, а також унікальне видання «Божественної комедії», збагачене коментарями багатьох учених — дослідників творчості Данте, в якому досконало відтворили ілюстрації майстра в оригінальному розмірі.

Видання вийшло обмеженим тиражем — кожна книга запакована в дорогоцінну скриньку-контейнер ручної роботи, покриту шліфованою синьою шкірою. Якість відбитків настільки висока, що навіть мистецтвознавці відзначають: складно відрізнити друковані зображення від оригінальних творів художника. На знак надзвичайного рівня поліграфії та високої майстерності видавництва Ферроні навіть поставив власні автографи під кожним відбитком у книгах.

Митець Джованні Томмазі ФЕРРОНІ походить із родини тосканських живописців. Він відомий у Європі й світі як майстер магічного реалізму та один із найцікавіших представників сучасного італійського фігуративного мистецтва. Ще у 2003 — 2004 роках він наважився здійснити свій масштабний проєкт — обрав по одному епізоду кожної зі ста пісень поеми і проілюстрував у власній манері. Усі твори виконано в самобутній авторській техніці: Ферроні віртуозно міксує вугілля і сангіну, темперу і перо, щоб ефектно передати образи, породжені його уявою від читання поеми. Здається, що цей цикл вступає у діалог одразу з усіма мистецькими епохами — від Ренесансу до сучасності; мистецтвознавці окремо звертають увагу на барокові впливи на стилістику ілюстрацій.

Перший ілюстративний цикл «Божественної комедії», а саме — що досить символічно для нашої теми — сто малюнків на пергаменті для рукописних манускриптів, створив Великий Майстер італійського Відродження Сандро Ботічеллі між 1480 і 1495 роками на замовлення Лоренцо Медічі. До цього часу одна із ілюстрацій La mappa dell inferno — вічне і скорботне пекло, зображене як велика воронка, відоме по всьому світові. Цей твір, зокрема, фігурує в детективному романі Дена Брауна «Інферно» та його екранізації.

Упродовж наступних століть митці світового рівня, такі як Вільям Блейк, Ежен Делакруа, Огюст Роден, і титани ХХ століття — від Пабло Пікассо і Сальвадора Далі до Роберта Раушенберга неодноразово надихалися концептуальною і наративною силою Комедії. Однак дуже мало художників працювали над кожною із сотні пісень.

Чи стануть ілюстрації Джованні Томмазі Ферроні такими ж значимими в історії мистецтва — покаже час, а уважно роздивитись їх можна в Національному музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків (Київ, вул. Терещенківська, 15) до 21 листопада. Не забудьте уточнити правила перебування в музеї під час карантинних обмежень.

Надія ПАВЛІЧЕНКО-ТИМЧУК, кандидат культурології. ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

«День» у Facebook, , Google+

Новини партнерів