Середневий полудень – у Львові звично дощить. Але це аж ніяк не злякало людей, котрі все заходять й заходять до Львівського палацу мистецтв, закриваючи свої кольорові парасолі. З усмішкою вони направляються на третій поверх. Там сьогодні дійсно свято - презентація Фотовиставки «День»-2014.
Одразу впадає в очі радість, що супроводжує відвідувачів попри негоду. Перші глядачі вдивляються в світлини ще за годину до початку дійства. У просторому приміщенні з білими стінами представлені понад 150 світлин - переможців міжнародного фотоконкурсу газети, які фотографи надсилали з усіх куточків України.
«Я бачу героїзм українця. Внутрішній стрижень нашого громадянина – могутній та сильний. Це видно по очах на фотографіях, - показує рукою на ряд світлин член Спілки офіцерів Роман МУРІЙ. – Я це кажу, бо на цьому спеціалізуюся. Видно рішучість, настрій до переможної боротьби».
Тут не важливо – чи ти професіонал, чи любитель. Важливий зміст, що супроводжує твої роздуми. А зміст значною мірою пов'язаний з головними подіями минулого й теперішнього року - Революція Гідності на Майдані та війна на Сході країни. У фокусі – люди, які творять історію сьогодні.
Львів завжди приймав Фотовиставку «Дня» тепло, інтелігентно, з оваціями та інтелектуальною аудиторією. Тут на Фотовиставку чекали – й це помітно на обличчях людей, котрі з нетерпінням «вимагають» почути кілька слів від головного редактора газети Лариси Івшиної, яка спілкується з гостями «Дня» до офіційного відкриття експозиції.
«Тут дуже сильна концентрація життя», - говорить про світлини Лариса Олексіївна львівським учасникам Літньої школи журналістики «Дня», які прийшли на відкриття. Неподалік від редактора - стіл, точніше ціла бібліотека газети «День», де відвідувачі розглядають і купують «екстракти» нашої історії, політики й культури.
Звучить мелодійна музика, яку виконує камерний оркестр «Поліфонія» Національного університету «Львівська політехніка», котрий постійно супроводжує у Львові газету. Атмосфера події - вишукана і спонукає до роздумів. Ти розумієш – дощ не мав шансів щось зіпсувати.
Символом фотовиставки 2014 року обрано терен з його сизо-синіми ягодами на колючих гілках. Філософським поглядом можна прочитати і «тернистий шлях», яким сьогодні йде Україна, прориваючись з кров’ю. Однак це й певною мірою захист. Адже у багатьох країнах цю рослину наділяють саме таким смислом: «колюча огорожа» захищає від непроханих гостей і від злих сил..
«Газета нам подає імперативи високої моралі й духовності, – розпочинає сьогоднішнє фотосвято директор Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка» Ірина КЛЮЧКОВСЬКА. - Але найважливіше – це концепт правди, який закладений у всю її суть, у працівників й головного редактора. Матеріалізація енергії правди є цим невичерпним джерелом багатства проектів «Дня». Свідченням цього є й виставка та численність відвідувачів. Дуже важливо, що ця правда, яка висвітлюється на сторінках газети, трансформується в потужну зброю для нас».
У залі багато людей. Ті, що запізнились, метушаться, намагаючись знайти місця, що поближче до спікерів.
«За час незалежності в Україні було багато газет, проектів. Але «День» був вчора, є сьогодні й буде завтра. Я в руках маю браслет життя, демонструючи блакитно-жовтий браслет, - говорить мер Львова Андрій САДОВИЙ. – Ви, пані Ларисо, в моїй уяві - такий собі браслет життя для України, який охоплює всю нашу державу. Тому що тут є унікальні фотографії. Сьогодні часто можна почути запитання, мовляв, скільки ще буде війна, що потрібно для перемоги…Зброя? Безперечно. Але у війнах здобувають перемогу перш за все інтелектом. А інтелект треба тренувати, треба читати. «День» - це фронтова газета».
Лауреат національної премії ім. Шевченка й автор «Дня» Роман Лубківський підійшов до мікрофону. Він вважає, що обличчя нації можна формувати по-різному. «Але ви це робите і словом, і практикою, – міркує він. - Й це обличчя не так сучасне, як майбутнє. Ви фактично стоїте біля витоків майбутньої прекрасної, розкішної, розумної, працьовитої України й це дуже важливо». Роман Лубківський запропонував встановити свою премію одному з авторів світлин на знак подяки й визнання.
Під аплодисменти нарешті слово за головним редактором, слова якого, можна здогадуватись, чекали чи не найбільше.
«Наш фотоконкурс передбачає фотомоніторинг життя. Особливості прес-фото – бачити життя, показувати іншим його цікаво. На основі нашого конкурсу виросло вже багато професійних імен. Тому що прес-фото стимулює правильно бачити. Ми беремо на себе сміливість сказати, що дивимося на світ вдумливими очима гідної людини, – говорить Лариса ІВШИНА. - Саме в цій виставці я особливо загострювала увагу на два портрети, які характеризують час. Один переміг 15 років тому – і цей портрет називається «Льонька-політика». Він став канонічним портретом. У цього чоловіка на руці написано «Поганяй, но знай меру», хоча він на вигляд бунтар. Через 15 років переміг портрет хлопця з позивним «Сокіл» - в нього на руці тризуб і напис-татуювання «Воля або смерть». Власне цими двома фотографіями вичерпується великий історичний період в житті новітньої України».
Важливий момент зустрічі, який львів’яни мають оцінити належним чином (долучитись до акції ніколи не пізно!), - вручення 23-м середнім навчальним закладам Львова книг із Бібліотеки «Дня» від «Благодійного фонду підтримки ініціатив «Дня», а саме його члена правозахисниці Ганни Свириденко. Акцію «Подаруй Бібліотеку «Дня» рідній школі провів президент фонду Микола Гриценко.
Знову неперевершено бере ноти «Поліфонія» - урочиста частина завершується. Тепер гості повністю занурюються в картини, а точніше – фотолітописи.
«У будь-якій миті є сенс, а картина - це і є та мить, яка переносить нас у часі. - говорить поет Євген Синевір, вдивляючись у світлини з Майдану, – тут немає награності – це найголовніше. Потрібно побільше бачити це людям, бо забувають».
Здається більш влучного символу для цієї фотовиставки, ніж терен, годі й розгледіти. Адже Фотоконкурс - хіба не захист своєї країни та її громадян? Від викривленої картини світу. Всі прагнення та емоції українців зафіксовані на світлинах, що представлені у Львівському палаці мистецтв. Виставка триває до 10 травня, вхід – вільний, з 11.00 до 18.00. Вихідний – понеділок. Традиційно львів’яни також зможуть проголосувати за найкращу, на їхній погляд, світлину.
Наразі ж - пропонуємо вашій увазі перші враження з відкриття:
«Це очі, якими ми дивимось на світ»
Богдан ТИХОЛОЗ, франкознавець, доцент ЛНУ ім. Івана Франка:
- Це вже дуже добра традиція. «День» – газета, що гуртує навколо себе інтелектуальну спільноту й разом з цим формує її. Одним із засобів, власне, і є фотожурналістика, яка дуже часто межує з фотомистецтвом. Особливість виставки - те, що вона відображає багатогранність життя в таку кризову епоху: війни, цивілізаційного протистояння тощо. Очі тих фотографів, які зафіксували ці миті, - очі, якими ми дивимось на світ. Мені імпонує й те, що є не тільки фото, що відображають вищий ешелон влади чи достатньо відомих особистостей. Маємо той поверх, який є фундаментом нації – звичайних людей, які сьогодні творять історії в зоні АТО. Багато світлин дітей й просто молодих людей. Тут відчувається тепло любові. Те, що «День» тримає високу планку не лише в сфері тексту, але й в власне світлинописі – дуже важить. Багато фотографій не репортажні, а художні. Зараз люди часто паразитують на чомусь запозиченому з різних Інтернет-ресурсів. А ось такі яскраві промовисті авторські фотографії мають дуже багато тисяч знаків вербальної інформації й промовляють значно більше.
«Український простір - не лише географічний, але й емоційний»
Роман ЛУБКІВСЬКИЙ, лауреат національної премії ім. Тараса Шевченка:
Фотовиставка дає значно ширше уявлення про нашу Україну й проблеми, якими живе кожен українець. Але водночас вона показує й український простір - не лише географічний, але й емоційний. Думаю, таке колосальне враження від тематичного багатства. Адже тут і лірика, і пафос, і гумор, й іронія, сатира. Це говорить про моральне здоров’я нашого народу. Люди зафіксували ці імпульси, імпульси оздоровлення й імпульси надії. Газета взяла на себе серйозну місію. «День» дійсно формує обличчя майбутньої української нації. Це обличчя прекрасне: цікаве, життєрадісне, тужливе, але сповнене великої надії і віри в свою історичну перспективу.
«Тут видно силу нашого характеру»
Петро ЦЕГОЛКО, представник Національної ради України з питань телебачення й радіомовлення у Львівській області:
- У мене враження «зашкалюють»! Фотовиставка - виклик і патріотичних почуттів, й почуття любові, й філософського осмислення нашої дійсності. На світлинах зафіксовані миті народження України, що проходить крізь кров й війну. Народжується країна, яка зробить все, аби впала «Російська імперія». Це видно з фотографій, де відображено характер українця-воїна, українця-козака, який захищає свою землю, а не йде завойовувати інші ділянки, як це є в російській імперській ментальності. Силу нашого характеру в цьому приміщенні видно повсюдно. Якби такі виставки відбувалися в Брюсселі, Парижі, Берліні, думаю, там би було інше ставлення й погляди. Це була б наша перемога в інформаційній війні. Маю на увазі загальне ставлення, де не було б російського фейку. Нам потрібно прорвати інформаційну блокаду, показавши правду. Потрібно показати нашу глибинну духовність, адже це основа, на якій ми стоїмо з часів Володимира Великого.
«Я побачила сильний дух нашої нації»
Марта ТИШКУН, учениця львівської загальноосвітньої школи №23:
Мені й моїм однокласницям дуже сподобалась виставка, але ми не можемо вибрати якоїсь одної фотографії, що була б найкращою. Напевно, такої немає. Коли я дивилась на них, відчувала змішані емоції. На деяких відвертий біль. Але я побачила сильний дух нашої нації, наших чоловіків й хлопців, які готові заради нашої країни на все – навіть на смерть в обмін на свободу.
«Виставка про «боротьбу за завтра»
Роман КРЕСЛЕНКО, художній керівник і диригент оркестру «Поліфонія» Національного університету «Львівська політехніка»:
- Емоції і враження завжди йдуть в комплексі. Оркестр знав, куди він прийшов – на Фотовиставку газети «День», яка є на високопрофесійному рівні. Тому ми мусимо йому відповідати. Коли оркестр викладається на всі сто відсотків, то все йде в комплексі: картини, музика. Утворюється симбіоз мистецтв. Люди боролися за те, щоб був сьогоднішній день - а він є, й ми його виконавці. Потрібно розуміти, що минуле в пам’яті завжди має бути, але ті люди, що поклали своє життя, боролися за те, що є зараз. Тому ми боремось за те, що буде завтра. Це важливо. Ми маємо йти вперед, а не застрягати в міжчассі. Тому виставка про «боротьбу за завтра».
А вже за кілька годин після відкриття виставки у конференц-залі Національного університету «Львівська політехніка» головний редактор «Дня» Лариса Івшина дискутувала з читачами на тему «Як нам перемогти?» У ході діалогу також відбулося представлення книжкової новинки з Бібліотеки «Дня» «Україна Incognita. ТОП-25». Про подробиці і «сюрприз», який чекав на всіх учасників зустрічі, – незабаром на сайті «Дня».
А для тих, хто не встиг придбати книги «Дня» сьогодні, нагадуємо, що наша Бібліотека є в таких книгарнях:
Центр української книги",вул. В. Великого, 34
ПП"Глобус", пл. Галицька, 12
Книгообрій (Книжкові джерела), вул. Бузкова, 2
вул. Личаківська, 22
"Книгарня", вул. Зелена, 147
Книгарня ім. Богдана-Ігоря Антонича, вул. С. Бандери, 33
«Каменяр», МСП, вул. Підвальна, 3
"Академічна книгарня", вул. Нежанківського, 5-а
Українська книгарня "НТШ ", вул.Чупринки, 21
«Українська книгарня", пр-т Шевченка, 8
«Є», пр-т Свободи, 7
