Про небезпеку провокацій...
Доки парламент у вівторок розглядав низку питань порядку денного, біля центрального входу Верховної Ради вирували події. Там тривали протести шахтарів, чорнобильців та ветеранів війни в Афганістані. Можливо, акція так і залишилася б рядовою, якби її учасники не прорвалися безпосередньо до стін будівлі на Площі Конституції. Між мітингувальниками та правоохоронцями сталася сутичка. За словами голови Нацполіції Києва Андрія Крищенка, від дій учасників акції постраждали три правоохоронця, у них легкі тілесні ушкодження. Також він повідомив, що поліція затримала одного з мітингувальників, який напав на правоохоронця.
«Ми до останнього не знали, що на акції будуть «чорнобильці» та «атошники». Нас про це повідомила поліція, яка турбувалась, щоб не було жодних ексцесів, — коментує Дню» Михайло ВОЛИНЕЦЬ, голова Конфедерації вільних профспілок України. — Для виступу ми почергово використовували озвучку «афганців». Військові, як і «афганці», вимагали повернути їм пільги, які у них незаслужено забрали. Друге — вони вимагали справедливо нараховувати пенсії. Їм це обіцяють уже впродовж тривалого часу. У свою чергу, у шахтарів питання заборгованості ще за 2015 рік. Ця проблема могла бути розв’язана, якби парламент проголосував за включення до порядку денного законопроект Михайла Бондаря про надання коштів на зарплати, технічне оснащення та капітальне будівництво у вугільній галузі. Бо в цей час купується вугілля за кордоном у величезних обсягах. Динаміка закупівлі імпортного вугілля зростає. Минулого року ми купили іноземного вугілля на 52 млрд гривень».
«Коли люди почали вирушати до будівлі парламенту, то до мене звернувся керівник Управління державної охорони Валерій Гелетей і сказав, що його люди стоятимуть на смерть, якщо буде штурм, — розповідає далі Михайло Волинець. — Я пояснив, що ніхто не збирається здійснювати штурм. Якби у нас було завдання просто зайти до парламенту, то жодних проблем із цим не було б. Штовханина сталася вже тоді, коли з’явилися представники спецназу. Потім вийшла перший віце-спікер парламенту Ірина Геращенко, яка, вочевидь, не розуміла теми шахтарів. Вона сказала, що поїде в регіони і розбереться, чому виникла заборгованість із заробітної платні. Думаю, що вона мала б бути більш підготовленою».
Сама Ірина Геращенко пояснила ЗМІ, що запросила ініціативну групу від протестувальників на переговори. І додала, що за результатами зустрічі представників ініціативної групи з лідерами найбільших парламентських фракцій та народними депутатами їхні вимоги обговорюватимуться 20 червня на засіданні комітету ВР у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників АТО та людей з інвалідністю за участю профільних міністрів. «Ми маємо виробити план, що є реалістичним зараз, що можна закласти у бюджет на 2019 рік, а що є нереалістичним, і ми про це чесно маємо сказати», — сказала Геращенко (ukrinform.ua).
«У мене є дуже багато знайомих серед тих організацій, які вийшли на ці протести, — коментує «Дню» народний депутат Віктор ЧУМАК. — Вони надіслали мені свої вимоги, і ці вимоги абсолютно не стосуються діяльності Верховної Ради. Все це належить до компетенції уряду: пільг, монетизації тощо. Починаються їхні вимоги з претензій до керівників держави. Хто ці керівники держави? Який стосунок вони мають до парламенту? Отже, вся ця акція, яка проходила під стінами Верховної Ради, жодного прямого стосунку до неї не мала. Соціальні пільги встановлюються Кабміном. Я так і не дізнався, хто був головним рушієм цієї акції, але мені здається, що вона спрямована проти нинішнього прем’єра Володимира Гройсмана. Це таке собі попередження йому, хоча й не під стінами уряду, а під стінами парламенту. З ким нині конфліктує Гройсман? Тільки з однією людиною — Петром Порошенком. Гройсман дружить з купою партій та фракції, а також мажоритарниками. А ось Порошенко дуже незадоволений тим, як працює пан Гройсман. Тому мені здається, що джерело протестів треба шукати на Банковій. Зараз будь-які вимоги, в тому числі соціальні, є політичними апріорі».
Будь-який громадянин в Україні має право на протест і на захист своїх соціальних прав. Інше питання — в яких умовах все це відбувається. По-перше, не потрібно забувати, що у нас війна, хоча це не привід для спекуляцій та ігнорування проблем з боку влади. По-друге, з наближенням президентських виборів будь-які соціальні чи економічні питання можуть використовуватися політиками у своїх цілях. Отже, в цих реаліях громадянам потрібно бути особливо уважними та відповідальними.