Колись, ще на третьому курсі навчання, українська молода і перспективна дизайнерка Олена Буреніна представила свою колекцію на конкурсі «Погляд у майбутнє». З того часу її кар’єра у світі моди стала стрімко розвиватися. Через два роки фотографії колекції Буреніної з’явилися на перших сторінках популярних інтернет-видань Франції, Італії, Іспанії, Японії, Кореї і навіть Бразилії. Багато хто пам’ятає Олену за її весняним креативом, коли моделі вийшли на подіум в одязі, який було декоровано ... морквиною! На цьому Ukrainian Fashion Week Олена представила більш стриману колекцію, але теж — зі своєю родзинкою.
— У вашій новій колекції вгадувався образ Тільди Свінтон, суміш бунтарського та фемінного. Особливо це підкреслював макіяж моделей на показі. Так і було задумано?
— Так, такий був задум. Тільда мені близька. Цей імідж передбачає певну жорсткість, стриманість, мені хотілося, щоб це відчули ті, хто прийшов на показ. У цієї акторки присутнє щось чоловіче в стилі, й мені хотілося внести такий самий дух у свою новою колекцію. Тому я запросила на показ талановитих хлопців, електронний музичний проект із Литви Beissoul & Einius. Я взагалі хотіла б зробити чоловічу колекцію.
— Чи реалізуєте свою мрію?
— Все попереду. І ось хлопці підтверджують, що будуть носити мій одяг, якщо я зроблю чоловічу колекцію.
— Кілька років тому у вас була колекція «Душа в мегаполісі». А як ви почуваєтесь у великому місті?
— Я відчуваю себе душею — дуже тендітною і вразливою. Часто плачу, тому що люди користуються твоєї слабкістю. Коли ти м’який — тебе часто ображають. Але ти йдеш далі. Переживаєш і навчаєшся жити із цим.
— Зараз весна — якраз час пробудження та нових ідей. Якою ви бачите модну жінку навесні в місті?
— Щасливою. Важливо, щоб люди посміхалися. Щоб жили.
— Внутрішня гармонія скрашує все?
— Так, це настрій. Якби всі були налаштовані на мир і на добро, то не було б усіх цих гидких речей.
— Як сприймаєте сьогоднішню ситуацію — як людина і як дизайнер?
— Глибоко трагічно. Було відчуття смерті, наче завтра не настане. Ніби все вмерло, ніби ти жив даремно. Жахливе відчуття. Знадобилося докласти чимало сил, душевних і духовних, для того, щоб переступити, осмислити, пережити це все й рухатися далі. Це складно.
— Вам творчість допомагає зняти з себе цей тягар?
— Безумовно. Коли я творю, я відчуваю себе дуже щасливою, у мене виростають крила за спиною, я хочу жити.
— Чи може дизайнер змінити настрій у суспільстві?
— Дизайнер у цьому плані якраз є ключовою фігурою. Він перебуває під впливом загальних трендів. Як публічна особа я впливаю на маси. Люди приходять кожен із різним настроєм на показ, але побачивши щось гармонійне людина переключається. Нехай це триває всього 18 хвилин, але в ці 18 хвилин вона інакше сприймає світ. У цю мить дуже сильно можна вплинути на долю людини — я впевнена. Є багато прецедентів, коли я радикально змінювала долі людей, буквально докорінно, за всього дві з половиною години спілкування ... настільки радикально, що я про це боюся говорити, щоб не злякати «птаха щастя». Якщо людина легка і піддається впливу, то ти можеш підказати і дати їй щось. По суті справи, я у своїх колекціях просто беру і віддаю себе, частинку свого серця, частинку своєї душі. І хочеться, щоб це відчули люди, щоб потім пішли і здійснили свою мрію.
