Коли людина не встане з колін, то вона не далеко зможе пройти.
Іван Драч, український поет, перекладач, кіносценарист, драматург, державний і громадський діяч

«Сьогодні питання еліти є ключовим»

16 травня в Книгарні «Є» відбулася дискусія «Державницький вимір діяльності Павла Скоропадського на сторінках його «Споминів»

Ініціаторами заходу були історики, автори «Дня» Юрій Терещенко і Тетяна Осташко, котрі багато років досліджували спадщину Павла Скоропадського і, разом з видавництвом «Темпора», підготували нове видання спогадів останнього гетьмана України. Дату проведення цього заходу обрали невипадково, адже напередодні 15 травня виповнилося 146 років від дня народження Павла Скоропадського.

Окрім упорядників книги, на зустрічі також були присутні директор видавництва «Темпора» Юлія Олійник, директор музею Гетьманства Галина Ярова, головний редактор газети «День» Лариса Івшина, продюсер мультимедійного проекту «Останній гетьман. Незавершена подорож» Ігор Чайка, заслужений працівник культури України Тетяна Ралдугіна.

«Нині минуло сто років з часів написання Павлом Скоропадським його споминів. Скоропадський у щоденнику згадував, що почав писати спогади практично через двадцять днів після того, як він опинився в еміграції, тобто 5 січня 1919 року і закінчив їх 6 травня цього ж року. Отже, це фактично перші спогади безпосереднього учасника національно-визвольних змагань в Україні. І, влаcне, вихід нашої книги співпав з цією датою», – розповідає упорядниця книги Тетяна Осташко.

До того ж, пані Осташко зазначила, що ця книга стала завершальним етапом видавничого проекту Східноєвропейського дослідного інституту ім. В.К. Липинського у Філадельфії: «Інститут створювався з метою вивчення української консервативної думки в еміграції. Основна увага була зосереджена на спадщині В’ячеслава Липинського, але коли до інституту потрапив архів Скоропадських, у його засновника і директора Євгена Зиблікевича виникла ідея опублікувати спогади Скоропадського трьома мовами: російською (мовою оригіналу), українською та німецькою. Українським перекладом займалася правозахисниця Надія Світлична. В 1978 році вона, повернувшись із заслання, опинилася в Америці і Зиблікевич звернувся саме до неї, оскільки Світлична була родом з Луганщини і, відповідно, була й носієм мови східної України. Зиблікевич вважав, що ця мова була більш близькою до мови гетьмана».

Свої спогади гетьман Павло Скоропадський записав у шістнадцяти зошитах і протягом 1978-1983 років Надія Світлична змогла перекласти десять з половиною зошитів тексту. Юрій Терещенко й Тетяна Осташко, віднайшовши в архівах роботу Н. Світличної, закінчили переклад тексту на українську з решти зошитів. Але, на відміну від першого видання 1995 року, що друкувалося з урахування редакції початку 1920-х років, нинішнє – повністю відповідає автографу мемуарів гетьмана.

«В нашій книзі ми звернулися до першої редакції споминів. А ще нам вдалося віднайти три частини споминів «Моє дитинство на Україні», які раніше не публікувалися. Тож читачі на сьогодні мають повний український переклад споминів Павла Скоропадського про події від весни 1917 року до грудня 1918 року. Також, без скорочень і редакцій, представлені чотири частини «Моє дитинство на Україні», – говорить Тетяна Осташко. Наприкінці четвертої частини написано: «Далі частина п’ята». Але пані Тетяна розповіла, що п’ятої частини знайти так і не вдалося.

До ексклюзивного видання увійшла частина раритетних фотографій, які не були відомі загалу до цього моменту. Окремою родзинкою книги є шістнадцять колоризованих фотографій гетьмана Скоропадського та його оточення.

Видання також містить велику кількість коментарів, які на думку директора видавництва «Темпора» Юлії Олійник, самі по собі є енциклопедичними. «Фактично спадщина української еліти нам невідома. Однак, питання еліти на сьогодні є ключовим, тому що, за відсутності повноцінно спроможної еліти, народ, яким би він не був потенційно хорошим, неминуче перетворюється на плебеїв. Історія це доводила багато разів. І, на жаль, питання еліти у нас обговорюється дуже мало», – додає пані Олійник. Нагадаємо, для «Дня» воно також є одним із чільних.

Упорядник книги, доктор історичних наук, Юрій Терещенко підсумував: «Скоропадський – це багатогранне історичне явище не лише для України, а й для всього постімперського простору колишньої Росії. Він багато чого продемонстрував і українцям, і сусідам. Діяльність Скоропадського, на мою думку, в порівнянні з діяльністю усіх інших постатей новітньої української історії, є найбільш вагомим й серйозним державотворчим явищем. На жаль, і за часів Гетьманату, і в еміграційний період, і до сьогодні, існує безліч викривлених оцінок діяльності Павла Скоропадського й небажання розуміти його велич і значення тих державотворчих кроків, які були ним зроблені». Нагадаємо, 2018-й рік газета «День» оголосила Роком 100-річчя Гетьманату Павла Скоропадського. Розкрити образ гетьмана й зрозуміти його епоху допоможе книга «AVE. До 100-ліття Гетьманату Павла Скоропадського», яка вийшла під загальною редакцією «Дня» того ж року. А з виходом видання спогадів гетьмана Павла Скоропадського у читачів з’явиться можливість ознайомитися з першоджерелом і проаналізувати події сторічної давнини на основі історичних документів.

Олександра КЛЬОСОВА, фото Руслана КАНЮКИ, «День»

«День» у Facebook, , Google+

Новини партнерів