На українській політичній арені відбувся новий політичний союз. Партія «Батьківщина» та «Антикорупційний рух» Валентина Наливайченка оголосили про об’єднання. Відповідну заяву у п’ятницю на спільній прес-конференції в «Українському домі» зробили лідер «Батьківщини» Юлія Тимошенко та колишній голова СБУ Валентин Наливайченко. «Ми з Валентином сьогодні хочемо просто зробити перший крок. Сьогодні ми стаємо єдиною командою», - заявила Тимошенко.
Причиною об’єднання вони назвали «недопущення нової революції». «Третя революція може бути використана ворогом для встановлення в Україні воєнної диктатури, підконтрольної Кремлю», - зазначили вони в заяві.
Вони також описали три причини сьогоднішньої політичної кризи. «По-перше, це конфлікт між Президентом та Прем’єр-міністром України, який закладений в чинній Конституції. Ми єдина країна в світі, яка має не одного обраного народом керівника держави, а фактично двох», - йшлося у виступі.
Другою причиною вони вбачають те, що в країні не виконується Конституція, закони та коаліційна угода, а натомість діє «кланово-політична змова». «Коаліційна угода з моменту її народження була і залишається публічною профанацією, яку ніхто не збирався виконувати. Публічною профанацією була і залишається парламентська коаліція, яка не впливає на ухвалення будь-яких рішень і яка після свого проголошення жодного разу не зібралася на загальні збори», - заявили Наливайченко і Тимошенко.
Нарешті, третя причина – війна Росії проти України: «Причиною нашої штучної слабкості у цій війні з окупантом є те, що в загальну кланово-політичну змову входять, в тому числі, деякі російські та міжнародні клани, які кровними узами пов’язані з українськими. Всі вони вважають захист своєї власності, корупційних статків та корпоративних інтересів значно важливішим, ніж захист нашої землі від військового вторгнення». «Кланово-політичний конгломерат добровільно не випустить із-під контролю ані силові структури, ані Генерального прокурора, ані суди. Бо це є смертельною загрозою для їхнього існування», - додав екс-керівник СБУ.
Тож Валентин Наливайченко та Юлія Тимошенко запропонували свій вихід. «Наші команди твердо стоять на необхідності якомога швидшої відставки уряду. Після того ми зобов'язані зробити все можливе, щоб сформувати новий технічний уряд, але якщо цього не вийде – наша спільна команда наполягатиме на дострокових виборах», - зазначила Юлія Тимошенко.
«Ми переконані, що для спасіння України існує лише один шлях: повне докорінне перезавантаження життя нашого суспільства, перезаснування нашої держави на основі ухвалення нової, принципово іншої Конституції України», - додали Наливайченко та Тимошенко.
Як сприймають такий союз у самій «Батьківщині»?
«Раніше доходили чутки про таке об’єднання, - ділиться з «Днем» один із народних депутатів від цієї політичної сили. - На користь Наливайченка свідчить те, що свого часу його помічником був Дмитро Ярош, а сам він прийняв рішення піти з посади голови СБУ. Історія була схожою на історію Яреми в ГПУ – хоча раніше і були питання до Служби безпеки, але зараз там сидить абсолютно маріонеткова фігура». «Сподіваюсь на синергію «Батьківщини» і Валентина Наливайченка, - додає співрозмовник «Дня». - На сьогодні ця заява може означати, що пан Наливайченко хоче працювати у парламенті, що може стати для нього трампліном у кар’єрному зростанні. Але, думаю, нова особистість в «Батьківщині» - буде плюсом. Вже рік наша фракція тримає унікальну стабільність – немає жодної іншої фракції, де б не було скандалів. Тому цю формулу має сенс розширювати».
Нагадаємо, що нещодавно обидва політики перебували з візитом у США. Валентин Наливайченко зустрічався із американськими політиками (Детальніше про це – в інтерв’ю «Дня»). Тимошенко ж мала зустріч із помічником Держсекретаря США Вікторією Нуланд. Проте, як поділилося одне з джерел «Дня», її поїздку не слід переоцінювати. «Звичайно, Тимошенко хотіла надати цьому приїзду до США найбільшого статусу. Але, за деякою інформацією, Нуланд попередила, що Вашингтон не стане підтримувати її тезу про відставку уряду та парламентські вибори», - ділиться співрозмовник «Дня».
Тож, Валентин Наливайченко, який після звільнення з посади голови СБУ у червні 2015 року знаходився у пошуку опори для продовження політичної кар’єри, знайшов її у «Батьківщині». А партія Юлії Тимошенко розжилася політичною фігурою, який має достатньо серйозний послужний список та здобутки на посаді голови СБУ.
Та які перспективи такого союзу? Чи чекатимуть Україну позачергові парламентські вибори, про які заявили Наливайченко та Тимошенко? Коментує «Дню» доктор політичних наук, завідувач відділу політичних стратегій Національного інституту стратегічних досліджень Максим РОЗУМНИЙ:
- У загальнополітичному контексті така подія цілком очікувана і логічна. Зараз основні утримувачі політичних акцій і адмінресурсу втратили свою підтримку і політичний капітал. Тому на цьому політичному ринку відбуватиметься перерозподіл. Очікується поява нових політичних сил і серйозних політичних фігур, які запропонують певну альтернативу БПП, «Народному фронту» і, можливо, потіснять невеликі фракції парламенту - «Самопоміч», «Радикальну партію». На цьому майданівському електоральному полі цілком очікувано мають з’явитися відносно нові політичні фігури і амбіційні політичні проекти.
Валентин Наливайченко ще з часів президентства Ющенка не приховує своїх політичних амбіцій. Але йому ніяк не вдається стати самостійним центром політичного впливу і об’єднання політичних сил. В той же час, нескінченно перебувати в ролі перспективного політика йому не дозволяє «політичний цейтнот». Тому був укладений цей прагматичний союз, у якому Тимошенко набуває більшої ваги, вступає у вищу лігу, щоб поборотися за політичний ресурс. А Наливайченко нарешті інтегрується у системну політику, отримає важелі впливу на ситуацію і стане гравцем на політичному полі, а не просто символічною фігурою. Даний союз також дає можливість об’єднати іміджеві здобутки цих двох політиків. Наливайченко досі не мав за собою серйозної електоральної підтримки, проте останнім часом був відомою постаттю і вийшов на провідні позиції в антикорупційному тренді. Натомість Тимошенко має особисту харизму, соціально-популістичний бекграунд і вміння завойовувати симпатії аудиторії.
Хоча такий союз дещо суперечливий з точки зору особистісного фактору, який відіграє серйозну роль в українській політиці. Навряд чи він буде стійким, перспективним, витримає випробування часом і політичною боротьбою, з огляду на значні особисті амбіції цих двох людей. Всі посадові трофеї – голови Кабміну чи очільника СБУ – на даний момент розглядаються ними як тимчасові та тактичні на шляху до президентства. Тим більше, що політична ситуація в Україні увійшла у динамічну фазу, тому важливі не стільки особисті посадові досягнення, а статус політичного гравця. Цей союз формує політичного гравця, який матиме значно серйозніші шанси задовольнити амбіції, аніж кожен окремо.
На політичному ринку, на якому відбулося це об’єднання, є гравці, які роблять ставки і таким чином визначають долю політиків через ресурсне і медійне забезпечення. Електоральна підтримка у нас є похідною від підтримки, яку можуть надати великі олігархічні угрупування. Тож без заручення підтримки внутрішніх та зовнішніх стейкхолдерів (а ми пам’ятаємо про їх нещодавню поїздку до США) такий союз навряд чи відбувся б. Тож інформація про те, що йдеться не просто про рішення двох людей, а про серйозний політичний проект із впливовими спонсорами, може мати місце.
Для кожного політичного проекту подібного масштабу важливо не те, чи будуть вибори (бо вони відбудуться), а коли вони будуть. Щоб увійти у фазу найбільшої електоральної підтримки, потрібен час – близько року. Тож навряд чи даний тандем зацікавлений надто сильно прискорювати події щодо парламентських виборів.
Але в перспективі на той момент, коли такі вибори стануть об’єктивно необхідними, проект повинен набути тих кондицій, які дозволять зібрати максимальний електоральний врожай.
Що ж до питання, чи будуть позачергові вибори, то основні суб’єкти коаліції мають такий низький рейтинг, що навіть їх об’єднання нічого не додасть. Більше того, ситуація в країні не дає їм можливості покращити своє становище найближчим часом. Тож мова йде про відстрочку політичної кризи, а не про її розв’язання. А політичні гравці готують собі кращі стартові умови до її початку.
