І добро, і зло примножуються в геометричній прогресії. Ось чому ті маленькі рішення, які ми приймаємо щодня, безмежно важливі.
Клайв Стейплз Льюїс, відомий британський письменник, філософ, християнський апологет

«У пошуках ідентичності-II»

Про новий проєкт, представлений у Національному музеї Тараса Шевченка

Питання ідентичності у культурних практиках сучасної України є питанням дійсно національного значення. Сучасне мистецтво є визнаним простором діалогу про актуальні проблеми і страхи, тож роздуми про місце і зміст власного «Я» у ньому заслуговує на окрему увагу. Понад 20 художників і художниць об’єднали зусилля задля реалізації проєкту «У пошуках ідентичності-II» в Національному музеї Тараса Шевченка.

Авторка ідеї та кураторка проєкту Галина Новоженець є сама мисткинею, науковицею, заслуженою діячкою мистецтв України, а також працює професоркою Львівської національної академії мистецтв. Як мисткиня і як викладачка Академії пані Галина давно замислилась над проблемою розвитку української художньої традиції в живописі, до якої за останні десятиліття все частіше і все більше проникають популярні зарубіжні віяння. Це не є чимось ганебним чи вторинним. Але, як заповідав Шевченко: «І чужому навчайтесь, й свого не цурайтесь...» Тож  Галина Новожененець поставила собі на меті дослідити і представити публіці сучасний абстрактний живопис, що вкорінений в українській сакральній та народній естетиці.

Так ще у 2016 році зародився міжнародний проект «У пошуках ідентичності» започаткований задля загострення уваги суспільства на процесах національної самоідентифікації. Упродовж кількох років підготували та провели три виставки: «У пошуках ідентичності» (2017, Львівський палац мистецтв), «Мій SACRUM» (2019, Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького) та «Ой, у полі жито!» (2020, Дім Франка, Львів). Тепер на фінальній стадії проєкт привезли до столиці, і експозиція в Національному музеї Тараса Шевченка стала IV підсумковим його етапом.

Галина Новожененець відмічає: «Сучасне мистецтво стало візуально непізнаваним. Тотальний наступ глобалізаційних процесів, їхнє безцеремонне втручання в культуру і мистецтво різних країн руйнує тканину мистецької творчості, позбавляючи її національної ідентичності. І українська культура — не виняток. Тому прагнемо об’єднати активних українських митців з материкової України та діаспори, що розвивають українську художню традицію, не прив’язуючись при цьому тематично до національної історії, етнографії чи побуту».

Географія та імена проєкту говорять самі за себе: Володимир Патик (Львів), Василь Химочка (Київ), Дмитро Стецько (Тернопіль), Денис Струк (Львів), Іва Павельчук (Київ), Галина Новоженець (Львів), Люба Лебідь-Коровай (Львів), Андрій Ментух (Гданськ), Сергій Савченко (Одеса), Петро Гончар (Київ), Павло Ковач (Ужгород), Петро Бевза (Київ), Остап Патик (Львів), Роман Яців (Львів), Віктор Ігнатьєв (Одеса), Ірма Осадца (Торонто), Володимир Луцик (Львів), Денис Савченко (Лінц), Віктор Погорєлов (Харків), Ігор Романко (Львів), Лідія Боднар-Балагутрак (Гюстон), Оксана Андрущенко (Львів), Віктор Косаревський (Київ).

Проєкт об’єднав мистців, для яких старовинна українська художня традиція стала приводом для її глибинного переосмислення, власних інтерпретацій, вдумливих пошуків та експериментів. У жодному разі не йдеться про «шароварщину», пряме запозичення або мавпування упізнаваних фольклорних елементів на кшталт вишивок чи килимів. Це простір діалогу з прадавніми національними кодами, які актуалізуються засобами сучасності та втілюються у формальний спосіб. Безумовно, різноманітні види народного мистецтва могли бути підставою для власних мистецьких пошуків, у деяких представлених творах на якомусь передсвідомому рівні можна відчути симетрію витинанки, ритмічність і орнаментальність рушників, відчути охристу кольорову гаму кераміки. Тим не менш, це також абсолютно новітній підхід і оригінальні засоби мистецького виразу.

Проєкт «У пошуках ідентичності-II» можна побачити в приміщенні експозиційно-виставкового залу «Атріум» Національного музею Тараса Шевченка (бульвар Тараса Шевченка, 12, м. Київ) до 14 листопада.

Надія ПАВЛІЧЕНКО-ТИМЧУК, кандидат культурології. Фото Руслана КАНЮКИ, «День»

«День» у Facebook, , Google+

Новини партнерів