Українці на Балканах

З 17 лютого по 7 квітня цього року спеціальний кореспондент газети «День» при підтримці Посольств України досліджував життя української діаспори в Македонії, Сербії, Хорватії, Боснії і Герцеговині. Журналістський маршрут проекту «Українці на Балканах» тривав 51 день і становив 2.713 кілометрів

Після витіснення турків військами Австро-Угорської імперії з південно-східної Європи ці землі з 1890-го року почали заселятися українцями з Галичини, яка на той час входила до складу Австро-Угорщини. На фото – вечір, присвячений пам’яті Тараса Шевченка (село Петрівці, Хорватія)

Нині у Македонії проживає понад 100 українців, у Сербії майже 5 тисяч, у Хорватії приблизно 2 тисячі, а в Боснії і Герцеговині – від 4 до 4.5 тисяч наших земляків. До початку останньої югославської війни українців на балканському півострові було значно більше, але велика частина їх емігрувала з територій, охоплених війною, до США, Канади, Австралії, Німеччини… На фото – пам’ятник загиблим захисникам Хорватії у війні 1991-1995 років (місто Славонський Брод)

Недаремно назва «Балкан» у перекладі з турецької мови означає «мед» і «кров». Тобто, це земля меду і крові, оскільки на цій благодатній території в усі віки точилися жорстокі війни. На фото – православне кладовище періоду останньої війни, серед жертв якої – чимало українців, що мимоволі були втягнуті у югославський конфлікт

Цей фоторепортаж – лише невелика частинка з того, що побачив, почув і пережив кореспондент «Дня» на Балканському півострові, досліджуючи життя української діаспори та презентуючи фотовиставку за результатами дослідницького проекту «Українці за Уралом». На фото – перші учасники «інформаційного мосту» між українцями на Балканах та за Уралом (відкриття фотовиставки у столиці Македонії Скоп´є)

«Цікаво, які вони – українці за Уралом?» - настоятелька монастиря сестер чину Святого Василія Великого сестра Григорія Федишина переглядає мої фотознімки, зроблені на сибірських просторах Росії (місто Осієк, Хорватія)

Українці на Балканах – обличчя, які я вже ніколи не забуду… У місті Баня Лука (Боснія і Герцеговина) відбулася зустріч з активістами української діаспори. Після перегляду моїх знімків з фотовиставки «Українці за Уралом» я зробив групове фото, яке, можливо стане частинкою майбутньої виставки про життя української діаспори на Балканському півострові

Кобзар у Македонії. Пам’ятник поету і художнику Тарасу Шевченку в місті Скоп’є. Автор бронзового погруддя – скульптор Томе Серафімовський

«Шевченко для мене, як Всесвіт», - говорить колишній посол Республіки Хорватії в Україні Джуро Відмарович – письменник і дослідник творчості Тараса Шевченка. Він вільно володіє українською мовою (місто Загреб, Хорватія)

«Я ніби жив тоді разом з Шевченком…» - розповів македонський скульптор Томе Серафімовський про свою роботу над бронзовим погруддям українського Кобзаря, яке в 2009 році було встановлене у центральному парку міста Скоп´є. Академік Македонської Академії Наук та Мистецтв зобразив поета і художника Тараса Шевченка з одухотвореним обличчям людини, яка має сильний наступальний характер

Історія незвичайного кохання. Вже 16 років до цієї лелеки з перебитим крилом прилітає весною з теплих країв її Клепитан (той, що клекоче). Живе Малина (тобто маленька) на даху шкільного сараю, на якому майстер Стефан Вокіч спорудив зручне гніздо і металевий трап від землі до нього, адже птаха не може літати. Кожного літа Клепитан і Малина виводять троє-четверо пташенят. Учні школи допомагають дорослим птахам вигодовувати своїх діток (місто Славонський Брод, Хорватія)

Клепитан летить на полювання

«Філософ без довгої бороди…» - так жартома кажуть на Балканському півострові про голову українського товариства «Просвіта» у Сербії Мирослава Хочака. Він очолює також молодіжний рух у Європейському та Світовому конгресах українців (місто Новий Сад, Сербія)

Фотопортрет з півниками. Активістка української діаспори Софія Мельник живе у містечку Інджія. Вона співає у хорі «Калина» і любить своїх земляків (автономний край Воєводина, Сербія)

Голова українського регіонального товариства «Світ культури» у місті Пнявор (Боснія) Григорій Овад з портретом покійного батька

Після репетиції. Учасники танцювальної секції «Коломийка» Товариства плеканння української культури в місті Сремська Мітровиця, яке очолює Микола Ляхович (автономний край Воєводина, Сербія)

Контрасти. Голова громади українців імені Лесі Українки в сонячній Македонії Іван Сидоренко на фоні зимових сибірських пейзажів (місто Скоп´є, Македонія)

Віра Чорна-Мешкова – заступник голови громади українців імені Лесі Українки, перекладачка багатьох творів українських письменників на македонську мову, поетеса і кавалер «Ордена княгині Ольги»

Портрет академіка. Блаже Рістовський – академік Македонської Академії Наук і Мистецтв. Він ініціатор творчих зв’язків македонських та українських науковців у сфері культурології, історії, освіти, мовознавства і літератури

Активістка. Українка Ніколіна Петришина любить все українське: такий у неї стиль життя (місто Загреб, Хорватія)

Оперна співачка Світлана Декар родом з Тернопільщини, але давно живе на Балканському півострові. Нині вона примадонна Сербського народного театру в місті Новий Сад (автономний край Воєводина, Сербія)

Література зближує народи. Ярослав Комбіль (його дружина Анна – помічниця) - один з найвідоміших перекладачів творів українських письменників на сербську мову – від Івана Франка до Оксани Забужко та Ігоря Січовика (місто Вербас, автономний край Воєводина, Сербія)

Активісти українського товариства імені Івана Франка у місті Вуковар (Хорватія)

«Я ніби побувала в Україні»…Так сказала після нашої зустрічі Марія Хас-Кучинська, яка живе в селі Каніжа (Хорватія)

«Нашій хаті – вже 100 років…». Про домашній музей старовини подружжя Стефанії І Славка Барановських телебачення зняло гарний фільм. Влітку вони кочують зі своєю пасікою по квітучих полях, а взимку катаються на лижах і ловлять рибу (місто Вербас, автономний край Воєводина, Сербія)

Портрет скульптора. Юрко Гололодович виріс у Львові, але працює в Хорватії (місто Осієк)

Отаман Соловейко – так називають жителі містечка Інджія голову українського культурно-мистецького товариства «Калина» Петра Закамарка за чудесний голос та організаторські здібності (автономний край Воєводина, Сербія)

«Я родом з Черкащини…» Раїса Тростинська – завідуюча кафедрою української мови і літератури в Загребському університеті (Хорватія)

Несподіване соло Михайла Семенюка (місто Славонський Брод, Хорватія)

Українці з «України». Активісти культурно-просвітнього товариства «Україна» у місті Славонський Брод (Хорватія)