Ми є. Були. І будем ми. Й Вітчизна наша з нами.
Іван Багряний, український поет, прозаїк, публіцист, політичний діяч

«Український мегаполіс». 3 тисячі років до нашої ери

30 липня, 2012 - 20:31

Цими вихідними літня школа журналістики «Дня» розвивала інтелектуальний туризм. Цьогорічний «Маршрут №1» проліг шляхами історичної Черкащини.

Редакція газети вдруге звертає увагу на цю місцевість, але якщо минулого року маршрут був присвячений темі національно-визвольних змагань: Суботів, Чигирин, Холодний Яр, то цього разу учасники ювілейної літньої школи мали нагоду заглибитися у прадавню історію. Ключовою точкою маршруту було село Легедзине, де знаходиться єдиний в Україні заповідник «Трипільська культура».

Шлях до пункту призначення пролягав через мальовничі краєвиди Київської та Черкаської областей, а також по-своєму унікальні об’єкти – Буцький каньйон та Палац Шувалових у Тальному. А заповідник «Трипільська культура» особливий, зокрема, тим, що знаходиться у серці землі, під якою лежать одні з найбільших у Європі поселень трипільців. Учасникам літньої школи пощастило – вони відвідали археологічні розкопки трипільського житла із поселення Тальянки – одного з найбільших серед вже відкритих археологами, площа якого охоплює 450 гектарів, а кількість населення у період розквіту дорівнювала населенню сучасного районного центру. До місця розкопок школа їхала полями, де, за словами наукового співробітника музею, археолога Сергія, трипільці ще у ІІІ тисячолітті до н. е. займалися землеробством.

До речі, дослідник Вікентій Хвойка, який першим систематизував відкриті трипільські поселення в одну культуру, був переконаний, що ці люди жили у землянках. Насправді ж, сучасні українські дослідники експериментальним шляхом довели, що це не так. Серед експонатів заповідника у селі Легедзине - модель трипільської хати (до речі, однієї з не багатьох знайдених в Україні), яку виготовили самі ж прадавні люди.

Оселя трипільців складалася, на думку дослідників, з двох поверхів: перший – для худоби, на другому мешкали люди. Всередині були піч та окреме місце для релігійних обрядів (вівтар), а також зона для приготування та зберігання їжі.

Традиційно щороку у Легедзине відбувається особлива толока – жителі та гості села спільно будують трипільську хату, як це робили 5 тисяч років тому. У дійстві взяли участь Сашко Лірник і гурт «Тінь Сонця». Також на толоку завітав відомий український режисер Михайло Іллєнко.

Незабутнє враження справив директор музею Владислав Чабанюк. Чесно кажучи, не завжди доводиться зустріти директора, який настільки сильно переймається своєю справою. Попри недостатнє фінансування музею (із його фондами працюють всього 4 наукові співробітники, а будівництво приміщення, в якому знаходиться експозиція, досі незавершене), об’єм роботи, який виконує колектив, вражає. Адже це не лише розкопки та реставраційна робота з експонатами… Власними зусиллями у заповіднику знімають документальні фільми про трипільську культуру, а нещодавно завершили зйомки художнього фільму «Казка про чорного козака», прем’єра якого запланована на вересень цього року.

Водночас складається враження, що на території села перетнулися два паралельні світи. Поруч з унікальним заповідником «Трипільська культура» існує та частина села Легедзине, яка досі не позбавилася тоталітарної спадщини. На деяких будинках висять пам’ятні таблички «побудований на честь 60-річчя радянської влади»; неподалік від музею стоїть пам’ятник Великій Вітчизняній Війні цілком у дусі соцреалізму; а крамнички у центрі села не мають касових апаратів та решту дають цукерками (і це неподалік від місця, де творилася одна з найрозвиненіших у свій час культур!).

Натомість заповідне Легедзине – часто terraincognitaнавіть для жителів Черкащини, не кажучи вже про решту України. Значення трипільської культури як світового явища досі не осмислене ані самими українцями, ані на світовому рівні. А з історичної точки зору вона – унікальна. Адже ще до появи шумерської та єгипетської цивілізації, які добре відомі всьому світові, у серці Європи упродовж тисячоліття (!) існувала надзвичайно розвинена культурна система.

«День» у Facebook, , Google+

Новини партнерів