Хто забуває уроки історії, приречений на їх повторення
Джордж Сантаяна, американський філософ і письменник іспанського походження

В Україні запрацював новий Верховний Суд

Презентація відбулася в київському Мистецькому арсеналі за участю перших осіб держави

«Ті кроки, які ми з вами зробили рік тому у напрямку деполітизації та посилення незалежності судової влади, вже сьогодні дали перший вагомий результат», - заявив Петро Порошенко під час виступу на заході з нагоди початку роботи нового Верховного Суду, йдеться на сайті Президента.

Глава держави зазначив, що початком реформи стало внесення ним до Верховної Ради, розробленого Конституційною комісією, законопроекту про внесення змін до Конституції України в частині судової реформи. «Вони, ці зміни, привели її у повну відповідність до європейських стандартів правосуддя», - підкреслив Петро Порошенко та подякував Венеційській комісії і її голові пану Букіккіо за активну співпрацю і повну підтримку цих конституційних змін, а також за їх підтримку Радою Європи, Євросоюзом, американськими партнерами.

Також Президентом були внесені до Парламенту розроблені Радою з питань судової реформи законопроекти «Про судоустрій і статус суддів», «Про Вищу раду правосуддя», зміни до процесуального законодавства. «Всі ці законопроекти, а це величезна робота, вже ухвалені і мають зробити українське судочинство сучасним і ефективним. І головне – зробити судову владу України сильною, незалежною і відповідальною. І що дуже важливо, що роль Верховного Суду в забезпеченні сили, незалежності та відповідальності судової системи є і має бути абсолютно ключовою», - наголосив Петро Порошенко.

В свою чергу, голова Верховного Суду Валентина Данішевська нагадала, що конкурс із добору суддів до нового ВС тривав рік. «Впевнена, що до Верховного Суду потрапили кращі. І завдяки новому Закону вдалося поєднати в складі ВСУ потенціал трьох юридичних професій: професійні судді, адвокати та науковці. Думаю, що ця синергія допоможе нам вивести Верховний Суд на високий рівень», - сказала вона. Водночас, Валентина Данішевська додала, що судді ВСУ мають зростати щодня і для цього у них є велике бажання, ресурси, підтримка та допомога українських та міжнародних організацій.

Валентина Данішевська зауважила, що професіоналізм – не єдине, що потребують судді ВСУ, щоб змінити судову систему. «Нам потрібна незалежність від інших гілок влади. Президент України та Верховна Рада відмовилися від своїх повноважень, які давали їм можливість впливати на судову систему. Прийнято зміни до Конституції, новий Закон про судоустрій та статус суддів. І в цих Законах ми бачимо незалежність не лише як гасло, а як реальні норми, які дадуть нам можливість тримати судову систему незалежною», - наголосила вона.

За словами Петра Порошенка, всі учасники конкурсу на посади суддів повірили в його чесність, що його можна пройти без хабарів, прийти і скласти іспити. Він підкреслив, що цей конкурс відбувався в умовах виключної і унікальної прозорості, проводились антикорупційні перевірки кандидатів, перевірки громадськості, ними заповнювались електронні декларації. Все це було зроблено для того, щоб суспільство знало хто буде суддями Верховного Суду. «Кожен із вас, нових суддів Верховного Cуду, на лінії розмежування – між справедливістю та свавіллям, між гідністю та недоброчесністю, між правом та силою. Робіть гідний вибір кожного дня. Робіть гідний вибір у кожній справі», - звернувся до нових суддів Президент.

Також Петро Порошенко повідомив, що це лише початок реформи, бо найближчим часом він підпише Укази, у межах своїх конституційних повноважень, щодо ліквідації і створення нових апеляційних і місцевих судів, що сприятиме повному перезавантаженню судової системи. «Це те, що ми маємо зробити. З першої інстанції ми маємо забезпечити і захистити право українців на справедливість», - підкреслив він.

Присутній на заході Голова Європейської комісії «За демократію через право» (Венеційської комісії) Джанні Букіккіо зауважив: «Венеційська комісія і Рада Європи будуть підтримувати і надалі вас. Робота ще не закінчена. Ми лише на початку», - зазначив він. За його словами, реформування Верховного Суду не достатньо для забезпечення справедливої судової системи. «Громадяни в основному будуть контактувати з судами нижчих інстанцій і ці суди також треба реформувати», - додав Джанні Букіккіо.

Він звернувся до суддів ВСУ: «Народ України зробив свій вибір – вони хочуть жити у країні, яка працює за європейськими стандартами, і мати незалежний суд. Ви відіграєте ключову роль в цих процесах і звичайно ви повинні виправдати очікування народу України». Голова Венеційської комісії також зазначив, що Антикорупційний суд має бути інтегрований в українську судову систем. Він висловив сподівання, що Верховна Рада підтримає створення такого суду.

У відповідь Президент Петро Порошенко повідомив, що внесе на розгляд Верховної Ради проект Закону про Антикорупційний суд. «Наступного тижня я внесу зазначений законопроект на розгляд Верховної Ради, якщо Верховна Рада розблокує і дасть можливість його зареєструвати».

Як експерти оцінюють ентузіазм Президента та бачення судової реформи від нинішньої влади?

«Безперечно в комплексі законодавчих змін є плюсові позиції, — прокоментував раніше «Дню» кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України Микола СІРИЙ. — Перш за все це торкається повернення до єдиного найвищого центру в судовій системі. Це правильний крок, адже Україна тривалий час жила за триланковою судовою системою, де були нижчі суди, суди середньої ланки і Верховний Суд. В постконституційний період були певні розшатування в наслідок яких було створено, як проміжна ланка низку, вищих спеціалізованих судів. Тепер проміжна ланка ліквідовується, і ми знову повертаємося до триланкової системи і єдиного касаційного Верховного Суду. Але повернення до трьохланкової системи вимагає відповіді на питання — яким чином величезна кількість справ, яка розглядається на нижчих рівнях, буде потрапляти і отримувати юридичну відповідь у Верховному Суді? Тобто Верховний Суд один (в ньому буде працювати трошки більше 100 суддів), а кількість справ надзвичайно велика. Станом на сьогодні не розглянутих справ за різними оцінками 80 тисяч. Поки що розв’язки цього питання немає. Починати роботу Верховного Суду з такого завалу не зовсім розумно».

«Друга річ на яку хотілось би звернути увагу — це тенденція на здороження правосуддя, — продовжує Микола Сірий. — Ми маємо чітку тенденцію щодо того, що все дорожче і дорожче громадянам України відстоювати свої права в судах. Цими змінами ми бачимо черговий крок на збільшення судового збору і різного характеру виплат, які доведеться здійснювати громадянам під час судового процесу. Також проголосовано ряд вкрай сумнівних норм, зокрема це стосується закриття кримінальних справ за вичерпанням певних строків. У цьому припущена принципова помилка, коли держава правовою нормою стверджує, що порушена справа буде закрита, якщо вона не здобула результатів розслідування за півроку чи за рік. Це абсолютно неправильний підхід. Цю норму треба скасовувати. Обмежені строки можуть стосуватися переслідування особи, тобто конкретну особу не можна переслідувати безтерміново. А коли йдеться про встановлення факту злочину, то таке встановлення не може бути закрите через певний строк. Застосовуватися мають лише строки давності щодо притягнення до кримінальної відповідальності».

З приводу призначення суддів Верховного Суду також було не все так просто. Як відомо, тут був скандал. 29 вересня Вища рада правосуддя прийняла рішення внести подання Президенту щодо 113 кандидатів для призначення суддями Верховного Суду, 25 з яких Громадська рада доброчесності закликала Петра Порошенка не призначати через обґрунтовані факти їх невідповідності критеріям доброчесності та професійної етики. «Великої віри у мене не було, але я очікував, що після того, що відбулося під час Євромайдану (здається вже всі забули про трупи у нас в центрі столиці), вони хоч трохи візьмуться за державу, а не будуть думати тільки про власні інтереси, — каже «Дню» адвокат Віталій ТИТИЧ, співучасник Громадської ради доброчесності. — Я не думав, що це буде в такій огидній і цинічній формі як це, наприклад, зробила Вища рада правосуддя фактично плюнувши нам в обличчя. Мені навіть соромно, бо я не очікував що буде так погано. Але це не означає, що ми маємо припинити боротися за справедливість».

Пізніше Президент таки призначив подані Вищою радою правосуддя кандидатів суддям Верховного Суду.

«Практики формування вищих судів шляхом конкурсу при повному перезавантаженні в сучасних цивілізованих країнах немає, — коментує ситуацію Микола Сірий. — Ні на американському, ні на європейському континентах. Це має насторожувати будь-яку розумну мислячу людину. Тобто ми застосували модель відбору, якої немає в цивілізованих країнах. Не існує і не може існувати якогось конкурсу, яким би можна було б якісно відібрати суддів до Верховного Суду. Але якщо вже застосували такий інструмент, то повернення немає. Якщо говорити про результат то висловлюється чимало застережень, що насправді прозорості, яка декларувалася, немає, тому що зрештою немає інструментів перевірки цієї прозорості. В цьому плані критика з боку громадськості щодо доброчесності має підстави. На перших шпальтах звучить критика саме доброчесності відбору суддів. Це важлива претензія, але не основна. Головне питання полягає в готовності чи неготовності основного суду виконувати функцію Верховного Суду країни. І тут, думаю, суспільство не отримає належну якість ВС через елементарну неготовність робити відповідний запит. Якщо до цього ще додати серйозні побоювання щодо політичної схильності частини суддів Верховного Суду, то треба зазначити, що судді частково тяжіють до права, а частково до політики, тобто до ресурсів і можливостей. На сьогодні ми маємо надзвичайно слабкі зв’язки тяжіння саме до права. Натомість маємо дуже розвинені і дієві механізми тяжіння до політики».

Отже, наскільки спрацює судова реформа, українці зможуть відчути вже в найближчому майбутньому.

Підготував Іван КАПСАМУН; фото Руслана КАНЮКИ, «День»

«День» у Facebook, , Google+

Новини партнерів
comments powered by HyperComments