Він знав, де живуть мрії

В експозиції –  понад півсотні графічних та живописних робіт Мікалоюса Константінаса Чюрльоніса (1875 – 1911). Його постать – унікальне явище у світовому мистецтві. Чюрльоніс в одній особі і художник, і композитор – фундатор професійної литовської музики, що розсунув своєю творчістю кордони національної і світової культури. За словами Ромена Ролана, «його геніальна, неповторна творчість показала світові новий духовний континент»…

За своє коротке життя (прожив митець всього-на-всього 35 років) він написав близько 300 творів в дусі модерн та ар нуво, що поєднують вплив символізму з елементами народного декоративно-прикладного мистецтва, цитатами та ремінісценціями з японської, єгипетської, індійської культур. А ще Чюрльоніс є автором перших литовських симфонічних поем, кантат для хору і симфонічного оркестру, творів для хору а капела на тексти псалмів. Записав і опрацював понад 60 литовських народних пісень. Створив понад 200 творів для фортепіано.  Про нього говорять, що він знав, де живуть мрії і коли усміхаються ангели.

– Постать  Чюрльоніса цікава для світового мистецтва, тому що він дуже оригінально розкрив природу символізму у мистецтві, музиці, поезії, – розповів «Дню» мистецтвознавець Роман Яців. – Для українського мистецтва він теж зробив доволі несподівану, але велику послугу, бо дав орієнтир для багатьох художників, які побачили його виставку спочатку у Москві, потім – у Києві. Це орієнтир звертання до глибоких, міфологічних основ національної культури. Наведу кілька паралелей. Український модерніст Юхим Михайлів, захопившись філософією і поглядами на мистецтво Чюрльоніса, дуже цікаво розкрив візію української історії, українського ландшафту,  української традиції, пісень тощо, побудувавши на симфонічних чи сонатних основах  багато своїх робіт. Захоплювався творчістю литовця й художник-модерніст Кость Піскорський – він був урбаністом, але теж апелював до Чюрльоніса. Український графік, маляр і мистецтвознавець Павло Ковжун, якого я досліджую, присвятив свій перший твір саме Чюрльонісу – «Похвала Чюрльонісу». Отож Чюрльоніс запропонував цілу програму для мистецтва – виходу на багато глибші, метафізичні, космічні орбіти у пошуках свого місця у світі, міжчасових, міжпростірних зв’язків…

Виставку у львівському Палаці мистецтв (вул. Коперника, 17) можна оглянути до 1 лютого.