Напевно, рік тому ми до кінця не усвідомлювали – як саме може завершитися повстання людей проти тодішнього режиму і взагалі системи. По-перше, системи Кучми, проти якої повстав перший Майдан, а по-друге, режиму Януковича – кращого учня другого президента, проти якого взбунтувався другий Майдан. А тим більше, ми не могли уявити, що нас чекає після Революції гідності – анексія Криму, окупація частини Донбасу, тисячі загиблих і поранених українців, одним словом війна, яку нам нав’язав Кремль. Все це ми пережили і переживаємо досі. Але ще тоді – ми в «Дні» не будували великих ілюзій відносно тих, хто після перемоги суспільства прийшов до влади. Були «люди Майдану», а були «люди сцени Майдану»… Сьогодні, на жаль, нам поки доводиться констатувати, що наші перемоги немає кому захистити – тих людей, які боролися і борються за зміни в країні. Зараз політики продовжують робити вигляд відданості ідеалам Майдану та імітувати реформи. Але суспільство змінилося. Особливо, коли Кремль використавши в тому числі ситуацію на Майдані, пішов війною на Україну. Ми несемо великі втрати, часто програємо, бо воюємо на два фронти (проти своїх у владі і чужих у Москві), але стратегічно ми обов’язково виграємо. Як українці святкували День Гідності і Свободи.
П'ятниця, 4 березня
