У четвер у столиці на Софійській площі активісти провели акцію на підтримку незаконно ув’язненого в Росії Олександра Кольченка. 26 листопада кримському активістові виповнилося 26 років. Уже вдруге він проводить День народження в ув’язненні. Минулоріч – у московському «Лефортово», цього року – у Сізо №4 Ростова-на-Дону, наразі вже в очікуванні повідомлення про набуття чинності вироку і етапування. Нагадаємо, у вівторок Верховний Суд РФ відхилив апеляцію про незаконне утримання Сенцова і Кольченка і залишив у силі винесений раніше російським військовим трибуналом вирок – Сенцова засудили до 20 років колонії суворого режиму, а Кольченка – до 10-ти.
Активісти, що зібралися на площі, демонстрували на стіні огорожі Софійського собору відеовітання Сашкові, які протягом тижня записували усі охочі і які адвокат Кольченка Світлана Сидоркіна передасть чи покаже кримському заручнику. Теплі слова підтримки записали хлопцеві мама Лариса і сестра Наталя, мама Геннадія Афанасьєва Ольга, інша кремлівська заручниця - Надія Савченко, члени чеської організації «Людина в біді», відомі діячі культури та інших сфер, зокрема художник Матвій Вайсберг, письменник Сергій Жадан, багато активістів, журналістів і небайдужих людей.
Усі учасники акції наголошували на тому, що наступний День народження Сашко Кольченко має святкувати вже на волі і вдома. «Але для цього треба докладати зусиль, за це треба боротися, - наголосив один із виступаючих, учасник низової ініціативи «Комітет Солідарності» Максим Буткевич. - Треба підтримувати Олександра і його товаришів Олега Сенцова і Геннадія Афанасьєва, усіх наших в’язнів, - пишучи листи, здійснюючи тиск на владу РФ, щоб вона звільнила заручників. Адже 20 і 10 років суворого режиму – це майже безтермінове ув’язнення в сучасній Росії. Треба тиснути на українські органи влади, щоб вони добивалися звільнення наших заручників, можливо, використовували ті механізми, які з’являтимуться – чи це обмін, чи спроба отримати їх для відбування покарання на території України».
Щодо привітань Максим відзначив: «Проектування відео на стіну Софійського собору для мене особисто є дуже символічним. Це місце відігравало і відіграє ключову роль в історії цієї землі. Це давній символ величі духу, культури, думки. Це також символ розумної впертості і прагнення вижити і передати свої смисли іншим. Сьогодні це саме те, що символізують наші в’язні».
Учасники акції розповідали більше і про самого Сашка. Товариш Олександра Ілля Власюк каже: «Знаю Кольченка з 2009 року. Ми з Сашею свого часу брали участь у студентському профспілковому русі. Саша був учасником незалежного студентської профспілки в Сімферополі «Студентська дія», організатором багатьох її заходів. Він – переконаний антифашист, брав участь у екологічних акціях. Дуже добрий, чесний і чуйний товариш, який завжди проявить солідарність і прийде на допомогу, поділиться останнім. Можливо, тому він обрав для себе такий життєвий шлях. Дуже стійкий і сміливий, не виїхав з Криму. Зараз він у в’язниці, але я знаю, що він тримається». Максим Буткевич додає, що зараз Олександр дуже багато читає, «у тому числі поезію своїх улюблених українських письменників, зокрема Івана Франка».
Усі організатори акції наголосили: Сашко буде дуже радий отримувати листи і листівки від усіх небайдужих. «Саша дуже радіє, коли отримує листи і листівки, тоді він розуміє, що його не забувають. Для нього це дійсно велика моральна підтримка. Звісно, зрозуміло, що листування підлягає цензурі, тому це треба враховувати», - каже Ілля Власюк.
На яку адресу писати Кольченку і Сенцову зараз, коли попереду їх етапування? «Повідомлення про вступ вироку в законну силу займе пару тижнів, потім їх будуть етапувати, це триватиме до місяця. Тож листівки і поштівки можна все ще надсилати на адресу сізо, але зараз уже краще надсилати адвокатам – у випадку Сашка Світлані Сидоркіній, незабаром ми розмістимо її адресу на сайті «Комітету Солідарності», - радить Максим Буткевич. - Також можна надсилати нам у «Комітет Солідарності», ми потім перешлемо листи туди, куди кримських заручників етапують. Адреса - абонентська скринька В73 Київ-1, Максиму Буткевичу».
Про те, куди можуть етапувати кримських заручників, Максим Буткевич розмірковує так: «Загалом серед можливих варіантів невелика кількість зон, бо, по-перше, це суворий режим, по-друге, невелика кількість колоній, куди вміщують засуджених саме за статтею «тероризм». А це їхній випадок і зазвичай це кепські місця – або Крайня Північ, або, як у випадку з Афанасьєвим, Республіка Комі».
Крім висловлення привітань Сашкові, активісти також говорили, що необхідно не забувати про тяжку ситуацію на окупованому півострові. Зокрема заступниця голови кримської польової місії, також кримчанка, Ольга Скрипник нагадала: «Дуже багато політв’язнів – як у Криму, так і в РФ. Усі вони утримуються незаконно, їх постійно переслідують і піддають тортурам, психологічному тиску. Крім того, сьогодні на території Криму також не припиняються політичні репресії, переслідування активістів і тих, хто проти окупації».
