-
«Українська справа потребує безальтернативної якості та впертих людей. Саме це ми побачили сьогодні», - поділилася враженнями від екскурсії головний редактор «Дня» Лариса Івшина, даруючи Олександру Мельнику нову книгу з Бібліотеки газети «Сила м’якого знаку. Цікаво, що коли пан Олександр працював над роботою «Діяння Андрія Боголюбського на Русі», яка увійшла до експозиції, то у нього на столі лежав «День» зі статтею-реконструкцією образу Боголюбського
-
Незадовго до того, як «День» відкрив для себе цю не надто розрекламовану, але важливу й насичену сторону українського живописного мистецтва, редакція започаткувала обговорення антитоталітарної програми для суспільства. Творчість учасників бієнале цілком могла б бути її частиною. Адже тут історію можна візуалізувати і зробити доступною кожному. Тому ми із задоволенням відгукнулися на запрошення кураторів бієнале, які запропонували журналістам «Дня» невеличку екскурсію виставкою, до якої увійшло 224 роботи
-
За словами куратора бієнале Олександра МЕЛЬНИКА, одна з місій проекту – залучити до осмислення історії молодих та перспективних митців. До речі, особливо активні у цьому сенсі київська та харківська школи історичного живопису. Цікаве бачення пропонує південь країни – Тетяна Іванова з Криму намалювала цілу серію вражаючих картин на тему ІІ світової війни. Під час екскурсії «Дню» вдалося поспілкуватися з молодими художницями Катериною Ткаченко та Ганною Фурс, а також Богданом Задорожним, сином відомого митц
-
«Без поваги до свого народу, розуміння своєї історії складно бути сучасною розвиненою особистістю, - переконана молода художниця з Харкова Катерина ТКАЧЕНКО. – Сьогодні історичний живопис не отримує підтримки від держави, ніхто не викуповує роботи за великі гроші, але ми знаємо, що робимо щось велике – і воно не йде в нікуди. Ми робимо те, що корисно для країни та для людей. У кожного є можливість прийти на цю виставку і зрозуміти щось про ту державу, в якій він живе. Адже ця держава – не тільки телебачен
-
Цікаво, що на глибину тисячолітню українські художники наважилися лише нещодавно. До цього, за словами художника монументально-декоративного мистецтва, педагога Володимира ПРЯДКИ, тему Київської Русі вітчизняні митці оминали, поступаючись нею нашим північним сусідам. «Цією виставкою ми хочемо, зокрема, на художньому рівні показати, що наша історія не зводиться до козацьких національно-визвольних війн. Ми, як художники, повинні повернутися до давніх билин та переказів, як це робив Ян Матейко у Польщі, Васн
-
Цікаво, що на глибину тисячолітню українські художники наважилися лише нещодавно. До цього, за словами художника монументально-декоративного мистецтва, педагога Володимира ПРЯДКИ, тему Київської Русі вітчизняні митці оминали, поступаючись нею нашим північним сусідам. «Цією виставкою ми хочемо, зокрема, на художньому рівні показати, що наша історія не зводиться до козацьких національно-визвольних війн. Ми, як художники, повинні повернутися до давніх билин та переказів, як це робив Ян Матейко у Польщі, Васн
-
Олександр МЕЛЬНИК: «Люди скучили за такою історією»
-
Олександр МЕЛЬНИК: «Люди скучили за такою історією»
-
Навіть «заговорені» теми, як то ІІ світова чи Доба Козаччини переосмислюються художниками з абсолютно несподіваного боку. Тому кожна з представлених робіт – це привід замислитися
-
Навіть «заговорені» теми, як то ІІ світова чи Доба Козаччини переосмислюються художниками з абсолютно несподіваного боку. Тому кожна з представлених робіт – це привід замислитися
-
Переосмислити історію за допомогою фарб - це одне з завдань, яке ставлять перед собою куратори та учасники Всеукраїнського бієнале історичного живопису, яке що два роки проходить у Києві. Цього разу – у центрі уваги митців, зокрема, - тематика Київської Русі. Це вклад художників у відзначення 1160-річчя української державності
-
Зустріч…
-
Виставку слід «прописувати» як ліки – до такого спільного висновку дійшли учасники екскурсії. Тому значну частину робіт попередніх, а також цьогорічного бієнале можна буде незабаром переглянути на сайті «Україна Incognita»



