Це був особливий свiт, вивiльнений вiд «масовостi» понять,
здорового рацiоналiзму, прийнятної прагматичностi. У ньому царювали сутiнки,
плiснявий пiдвальний холод i повна самотнiсть, профiльно вiдбита на вологiй
стiнцi вогником свiчки. А ще — хрипкий шепiт музейникiв та сторожiв, котрi
«щось бачили...