Андрій Муравський

Упродовж останніх років влада обіцяє відродити в Україні військове суднобудування. За радянських часів вітчизняні суднобудівні підприємства більшою мірою виконували саме оборонні замовлення. Із розпадом Радянського Союзу Україна спочатку закінчила будівництво закладених раніше суден, потім заводи...

19 квітня Вінницька область. Вапнярка. Дивне місце. Нібито за статусом — селище міського типу. Пройдешся — взагалі село селом. Але залізничний вокзал — євростиль, машина для миття підлоги і напис над дверима «вихід у місто». Проте я вже звик, що наша країна — країна парадоксів, інколи такі...

18 квiтня Рейки. Сонячне світло. Бруд на сталевих боках електропоїздів. Гамір великого вокзалу. Скільки я вже надивився на отакі вокзали, на маленькі станції та платформи!.. Проте не я один уже пристосувався до існування (точніше, до виживання, тощо) на них. Он два голуби. Щойно зупинилася...

13 грудня Павук застиг і не рухався вже доволі довго. Ні, він не чекав на жертву, — якусь напівзаспану осінню муху. Він сидів навіть не на павутинні. Павук зручно примостив свою маленьку грудочку тіла у невеличку шпаринку на стіні. Його довгі тонкі лапки розкинулися навколо шпаринки. Якщо б...

31 жовтня Павук застиг і не рухався вже доволі довго. Ні, він не чекав на жертву, — якусь напівзаспану осінню муху. Він сидів навіть не на павутинні. Павук зручно примостив свою маленьку грудочку тіла у невеличку канавку на стіні. Його довгі тонкі лапки розкинулися навколо канавки. Якщо б хтось...

31 травня Диявол сидів біля незнайомої багатоповерхівки і курив люльку. Раптом з останнього чи передостаннього поверху почувся красивий жіночий голос. Дівчина, видно, кликала свого кота: «Мурчику! Мурчику!» Диявол підняв очі, подивився в її бік. Однак шумливе листя затуляло власницю голосу. «...

27 квiтня П’ятий день намагаюся додзвонитися до подруги. Просто щоб перекинутися словом. Та ще й телефонна картка хизується кількістю хвилин — хочеться збити з неї цю надмірну пиху. Заходжу на пошту, адже тут є синенький телефон. Утім, такі ж є і на залізничному вокзалі. До цього часу з них я...

28 березня До гуртожитку повертаюся вночі, десь після дванадцятої (вхідні двері, зазвичай, у цей час все ще відчинені). На вулиці — лише поодинокі постаті. Ледь чутно шарудять целофановими пакетами на смітниках. Люблю ніч. І водночас — навпаки. В мене з нею пов’язані різні спогади. І зараз,...

9 лютого Укотре я залишаю знівечений шрамами залізничних колiй Київ, щоб через кілька днів упасти на його шершаві долоні. Стою на трасі: «ловлю» машину. Знову цей мій внутрішній стан, коли невблаганно відштовхує від похмурої довгої їзди електричкою і тягне сюди! Здається, недавно я стояв на...

24 листопада Невидима зовні туга стискає мене петлями київських мостів. Усе до повсякденності просто. Ось зараз я повернуся в гуртожиток, де мене ніхто не чекає і навколо немитих тарілок купчаться крихти хліба, знову подумаю, що до поїздки додому, в Чернігів, ще довго... А тут іще в кишені пара...