Ми є. Були. І будем ми. Й Вітчизна наша з нами.
Іван Багряний, український поет, прозаїк, публіцист, політичний діяч

Любов Оренко

Twitter Username: 
@

Статті автора

15.12.1999 - 00:00
15 грудня Збираючись до лікарні провідати чоловіка, я складала сумку. Фрукти, сік, коробка «Вечірнього Києва»... — А цукерки кому? — запитала донька, що, смакуючи чаєм із печивом, спостерігала за моїми приготуваннями. — Татові. — Так таткові чи лікареві? — уточнила доня, дістаючи чергове...
07.12.1999 - 00:00
7 грудня Нововведення останніх років — продавати квіти на станціях метро — мені до вподоби. Поспішаючи на роботу, мимохідь споглядаєш цю різноколірну красу й на душі стає якось світліше, чистіше, веселіше. Цього ранку бабуся з величезним букетом хризантем нагадала мені дитинство. На спомин...
16.11.1999 - 00:00
16 листопада От і все. Передвиборний спектакль, що понад 3 місяці тримав нас у напруженні, закінчився. Завісу опущено. Головний «режисер» і координатор дійства Михайло Рябець, чиє обличчя за цей час стало «широко впізнаваним» серед електорату, «дякує за увагу». Підсвідомо прощаючись, бо ж...
13.11.1999 - 00:00
13 листопада Нещодавно телебачення порадувало нас «старим добрим кіно». На образах фільму «Тимур і його команда» виховувалось не одне «підростаюче покоління». Та в свої далеко не юні роки я спостерігала за добрими справами тимурівців на екрані з неабияким захопленням. Бо ніби на хвильку...
02.11.1999 - 00:00
2 листопада Ці люди сходили зі зручного асфальтового покриття тротуару на безпечно витоптану в трав'яному газоні стежку. Ці дивні люди дерлися вгору насипом моста-розводки на стрімкій автомобільній трасі. Ці безпечні люди переступали, а іноді, якщо точніше, перелазили через огорожу безпеки...
30.10.1999 - 00:00
30 жовтня Побувала я нещодавно в знайомих у селі. Сусідка бабуня Олена, втомлена самотністю, радо привіталася через тин і беззаперечним тоном запросила в гості... до льоху. Через хвильку я переконалася, що гордий погляд бабиних очей був небезпідставним: у погребі лежала чимала купа картопляних...