Людмила Засєда

Спробую розповісти про один дивовижний підвал — будинок для багетів. Рекламної користі в цьому зовсім немає, не назву ні прізвищ, ні адрес, але вже в анонімному враженні собі не відмовлю. Той, хто любить робити нестандартні подарунки собі й іншим, рано чи пізно (насправді ніколи не пізно)...

Захотілося трохи відкрити щось із особистого життя вулиці Десятинної. Ні, не маю наміру копирсатися в довідниках і матеріалах, зібраних любителями київської старовини з їхньою чуйною увагою до кожної деталі. Це їхній хліб — та й навіщо... У мене свої стосунки з Десятинною, свої спостереження, в...

Перед відпусткою стомлена людина схильна чути тільки свої фантазії й навіть, читаючи договір перед турпоїздкою, підписує його механічно, за давньою нашою звичкою: там розберемося. Проте, якщо вивчати його уважно, то нічого особливого не помітиш — усі формулювання витончено гнучкі, всі недомовки...

І що ж такого особливого в ньому, чому вмить захотілося у відпустку, звідки просигналила невмотивована мрійність, і це смішне хвилювання... Зовсім не до місця. Сиджу на відкритій веранді улюбленого кінотеатру з кавою і свіжою газетою, та не читаю: вдивляюся в дратуючі віконця старого, вічно...

Буває — зачепишся за якийсь мотив і все: і так і отак — та відчуваєш: на якорі. Від зими залишився незабутній автограф, сумний і зворушливий: засніжене Лук’янівське кладовище (Державний історико-меморіальний заповідник) і один і той самий мотив, особисто перефразованої пісні: «Не надо печалиться —...

Сиділа і думала, дивлячись на зіпсовану блузку — що ж залишається після всяких гучних застіль, іменин, ювілеїв? Звичайно, спогади, світлини, домашні фільми. Кожен погодиться — особливо пам’ятні ми все життя зберігаємо. Пробачте за приземленість, але ще залишаються плями (не в переносному розумінні...

Говорять, розум жінки ніколи не буває юним. Жінка народжується у віці трьох тисяч років. Так говорять, та мало чого говорять... Штампів — вдосталь. Іноді вони відгукуються на зарозуміле — аксіома: вигода пряма — кришує вислуга років і, начебто, сперечатися марно. Впевнена, своєю категоричністю,...

Це ж треба, як буває — так довго мала намір помилуватися панорамою Києва з катера, а вибрала для цього доволі прохолодний і дощовий день. Утім, із палуби тікати не збиралася — мріяла уловити особливий молодий запах ранньої весни, подумки погладити очима знайомі з дитинства знову зелені схили,...