Прогрес можливий і безпечний лише під контролем Розуму.
Андрій Сахаров, лауреат Нобелівської премії миру, активний борець за права людини.

Маркіян Камиш

Український письменник

Статті автора

09/18/2017 - 13:38
Після фундаментального запою, в якому ранок попереду зубної пасти, незмінно починався зі спирту — емоції притупляються, а відчуття кольору злітає до гірських піків, верхівками яких насвистує шалений вітер.Я тиняюся незасіяними полями життя, здебільшого, спустошений: змінюю ресторани, локації...
07/31/2017 - 10:18
Два тижні я не бачив людей, окрім касирок у нічному маркеті і бомжів на світанку в парку, а тепер от — вони. Варто було земній кулі набрати обертів і розігрітися як слід: акумулювати грозові хмари і назбирати косяки комарів у німб тропосфери — відразу з’явилися французи і потягли...
04/24/2017 - 10:44
Приспані першими натяками весняного тепла, ми плетемося на залізничний міст через річку Прип'ять, час-по-час спотикаючись у темряві, та все одно не вмикаючи світла. Очі наші злипаються від утоми, а вогні атомної станції на ґоризонті – то справжня оаза електросяйва у неозорій пустелі...
04/04/2017 - 16:22
Я тут задрімав недавно на автобусній зупинці славного села Оране. Якраз на перехресті, де одна дорога веде на північ до воріт Зони, а інша – упирається в болотисті води безкрайого Київського моря трохи східніше.Вони оточили мене, поки я спав: закрив очі – переді мною порожньо було, сама...
03/20/2017 - 10:21
Я знову тут – завис між вогнями вечірнього Києва і темрявами нічної Прип’яті, застряг у холодних сутінках Іванкова, які сліпуче березневе Сонце розігріти поки не здатне. Якось давно я виходив із Зони, натомлений і запрілий, і підкупив Погранця. Ми обмінялися телефонами і, буває, лупимо...
02/26/2017 - 09:15
А я – залякував їх заметами, смертельним холодом і пасмуром суворої поліської зими. Хоча, лапландців складно налякати такими речами. Знаєш, кажуть, нічого ми не боїмося. З нашою тундрою, вічною мерзлотою, лишайниками, вгашеними оленями і отруйними полярними сяйвами – ми просто не здатні...
02/09/2017 - 18:57
Кафе “Загадка” – піт-стоп на околицях Іванкова, останній прихисток перед ривком на Чорнобиль, придорожній бар, потоплий в пюре, квашеній капусті і кислому пиві. Занесене снігом захолустя, поряд з яким лише кантора дальнобоїв, безкрає поле і труба ТЕЦ на ґоризонті,  дим із...
01/26/2017 - 12:41
Ще кілька років тому, очільник комісії з моралі, лисий дядечко в окулярах, чимось так зрадливо схожий на Гіммлера, на повному серйозі проголошував з телевізора таке: "Ми маємо намір забороняти комп'ютерні ігри, проводити просвітницьку роботу з дітьми і батьками, виносити попередження суб...
01/12/2017 - 14:16
Нині популярною є теза, що Чорнобиль – державотворча катастрофа, останній цвях у могилу Союзу та каталізатор його розпаду, одним з наслідків якого є поява незалежної України.Прикро, що східноєвропейцям доводиться доходити до краю, аби змусити запустити життєво важливі процеси: підірвати...
12/28/2016 - 18:44
Забрів до знайомих металістів у католицьке Різдво.Прямо у їх просякнуте солідолами ліґвисько. У нетрях Подолу, прямо на березі Дніпра. Там наш маленький Бронкс з іржавими траулерами, блакитними кисневими балонами та жовтими підйомними кранами. Там ріжуть кораблі. Оті суворі, занурені в мазут дядьки...

Сторінки