Коли людина має себе, свій хребет, свій центр, свою основу, свою гравітацію, сказати б, тоді все падає на свої місця — і людина схожа на Ейфелеву чи Останкінську башту, а не на гарбу сіна.
Василь Стус, український поет, перекладач, прозаїк, літературознавець, правозахисник, представник культурного руху шістдесятників

Тетяна Юркова

Статті автора

11/20/2017 - 12:16
Голодомор - наша трагічна спадщина, вона зачіпає всі струни душі, народжуючи реквієм, який повинен звучати музикою і одночасно набатом. Пам'ять про нього живе тому, що не переривається емоційний зв'язок з жертвами штучного голоду, з місцем і часом злочину проти людяності. Мені часто...