Я — для того, щоб голос мого народу достойно вів свою партію в багатоголосому хорі світової культури.
Олекса Тихий, український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи

«Донбас, почуй своїх!». Тетяна

Тетяна Щербаченко – українська дитяча письменниця, літературний критик, головний редактор першого український універсального інформаційного ресурсу про видання для дітей та юнацтва «BaraBooka. Простір української дитячої книги».

Тетяна народилася у Луганській області, де прожила 25 років, 16 з яких – у рідному селі на Слобожанщині. З вiдзнакою закiнчила факультет української фiлологiї Луганського державного педунiверситету імені Тараса Шевченка, працювала вчителькою української мови та літератури у Луганську.

У новому відео «День-ТБ» Тетяна згадує, як ще студенткою разом з однокурсниками займала чітку проукраїнську позицію, як вперто, купляючи в магазині продукти, вони говорили пляшка молока, а їх не розуміли. «Але ми вірили, що мине кілька років і нас всі будуть розуміти і ніхто не сміятиметься»… Тетяна звертається до своїх проукраїнських друзів, які нині змушені мовчати і навіть змінювати свої імена у соцмережах, боячись переслідувань. Вона говорить, що боятися не соромно, але треба пам’ятати, до яких наслідків може призвести мовчання. «Боятися – не соромно. Страх у людини, яка має силу, дає мужність. Ви маєте бути мужніми, ви мусите бути мужніми і сильними, через те, що ви зараз боретеся і здобуваєте відчуття своєї малої батьківщини, яка є частиною великої України…», – каже Тетяна.  Письменниця нагадує, що в Києві зараз спокійно, але ще в лютому було так само страшно, важко і розпачливо. І що люди так само боялися за себе і своїх дітей, але не мовчали.

Тетяна звертається до своїх колег – учителів, до тих, з ким вона вчилася в Луганському педагогічному інституті.  «Ми працюємо з дітьми і те, що ми зараз робимо – це частина нашої з вами педагогічної діяльності. Ми маємо подати приклад нашим дітям, які через рік, два, п’ять будуть думати про те, що відбувається навколо них, де вони живуть. І потім ми перестанемо говорити: «Що це за нове покоління, яке не має ніяких взірців?» Але ж ці взірці їм ніхто не дає. Тож давайте сьогодні давати нашим дітям візрці – любові, взаєморозуміння, мужності, громадянської  свідомості…».

P.S. «День» регулярно оновлює на сайті відеозвернення як відомих людей, так і просто небайдужих українців родом з Донбасу. Вони звертаються до своїх і сподіваються, що їх почують і зрозуміють. Якщо ви приїхали зі східних областей і хочете звернутися до своїх співвітчизників або висловити слова підтримати українській армії – звертайтеся до редакції «Дня».

Марія СЕМЕНЧЕНКО, «День». Відео – Іван ЛЮБИШ-КІРДЕЙ

comments powered by HyperComments