Чи дочекається Україна пенсійної реформи?

Шановна пані головний редактор!

Чи може Ваша серйозна та розумна газета «День» пояснити мені, пенсіонеру, хто і коли вирішив, що максимальна трудова пенсія за віком має становити 59 грн. 88 коп.?

Адже, згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення», вона нараховується розміром 55% від середньомісячного заробітку плюс 1% за кожний рік стажу понад 25 років (для чоловіків). Таким чином, якщо в мене 42 роки трудового стажу й середньомісячна зарплата 290 грн., то моя, наприклад, пенсія має бути (290 х 72):100=208 грн. А мені платять 59 грн. 88 коп. Решта вилучається мовчки, як на великій дорозі. У райсоцзабезі кажуть, що у держави немає грошей, щоб усім пенсіонерам виплачувати пенсії повністю, мовляв, вас (пенсіонерів) багато. Та ми ж і багато працювали, а отримували за свій труд, до речі, 10% від заробленого, решта держава забирала. Я усе життя працював будівельником. Порівняйте зарплату спецiалiста будь-якої будівельної спеціальності у США, Німеччині, Бельгії, Франції тощо з моїми 290 грн. і Ви побачите, що 10% я написав, як дуже великий патріот. І чому працівникам рад усіх рівнів, від району до уряду України, від адміністрації села до Президента, юристи всіх рангів отримують свою зарплату повністю і вчасно, хоча їхня провина в економічному становищі країни пряма?

Я думаю, що якщо вже у держави немає грошей, то справедливо було б видавати всім: пенсіонерам, учителям, лікарям, чиновникам усіх рівнів відсоток від встановленого, а суму, якої бракує перераховувати на особисті рахунки (в Ощадбанку, наприклад ) за умови погашення боргу в міру поліпшення фінансової ситуації в країні.

За нинішньої ж ситуації, коли чиновникам усіх рангів виплачується все й сповна, фінансове становище держави не поліпшиться ніколи!

Із повагою

Віталій ЧЕРНИШ Дніпродзержинськ

Схоже, що пенсійна проблема зi звичайної перетворюється на проблему «номер один». В Україні нині понад 14 мільйонів пенсіонерів, а це третина населення. Дітей зараз удвічі менше, ніж їхніх потенційних батьків. При такому демографічному розкладі працювати й відраховувати внески на зміст пенсіонерів скоро буде просто нікому.

На жаль, невиплата пенсій стала у нас справою звичною. Одна з головних причин — заборгованість по зарплаті. Працівники зарплату не отримують, значить, немає відрахувань до Пенсійного фонду (до його бюджету не надійшло 2,3 млрд. грн.). Серед найбільших боржників фонду — підприємства Мінагропрому — 528,8 млн. грн., Міністерства вугільної промисловості — 720,2 млн., Міністерства промислової політики — 565,2 млн. грн.

Істотно зменшили прибутки Пенсійного фонду й ухвалені Верховною Радою закони про реструктуризацію заборгованості підприємств АПК і запровадження фіксованого сільгоспподатку. У результаті Пенсійний фонд нинішнього року недоотримає близько 1290 млн. грн. Парадокс у тому, що сільгосппідприємства звільнено від внесків до Пенсійного фонду (мінус 400 млн.), а сільгоспвиробники розраховують на отримання пенсій.

Розширення бази оподаткування й запровадженню нових відрахувань як би пом'якшило ситуацію, але вирішити проблему за рахунок цього неможливо . Зараз підготовлено проект указу про запровадження додаткового збору до Пенсійного фонду за імпортну сільгосппродукцію (очікуваний прибуток — близько 100 млн. грн.). Але ставлення Верховної Ради до нього аналогічне.

До речі, в країні зараз 15 категорій пенсіонерів-пільговиків. Міністерство праці й соціальної політики пропонує виплати пенсій пільговикам перекласти на держбюджет. Але складності з наповненням бюджету податками роблять ці пропозиції складними для виконання.

Зараз майже в усіх регіонах практикується видача пенсій продукцією підприємств-боржників (установка на добровільну згоду пенсіонерів). Торік таким чином погашено заборгованість підприємств на 584,9 млн. грн., це майже у вісім разів більше, ніж за 97-й.

Понад 20 млн. грн. надійшло від додаткового митного збору за нафтопродукти (відповідно до постанови уряду). Зменшено й тарифи за доставку пенсій із 2,5% від суми пенсії до 1,7%. Очікувана економія становитиме 20 млн. за рік, вона теж буде направлена на виплату пенсій (а взагалі пошта отримує за доставку більше за 900 млн., виходить, пенсіонери її утримують).

Зрозуміло, що залучення додаткових коштів не вирішить проблему погашення пенсійної заборгованості, але без них ситуація була б ще складнішою.

На жаль, пенсія сьогодні не виконує свого прямого призначення — не пов'язана з трудовим стажем і трудовим внеском, а є просто соціальною допомогою. Час би покінчити з такою несправедливістю.

Перший крок у цьому напрямі — експеримент у Львівській області, де було запроваджено персоніфікований облік відомостей у системі обов'язкового державного пенсійного страхування й виплата пенсій в Пенсійному фонді, а не в органах соціального захисту. Експеримент довів свою ефективність — кількість платників до Пенсійного фонду значно зросла. Тому передбачається цього року впровадити нововведення в 15% районів кожної області. А з кінця 2000 року перейти на призначення пенсій з урахуванням трудового внеску. Тому невигідно буде приховувати свою справжню зарплату, бо принцип буде таким — скільки заробив, скільки перерахував до Пенсійного фонду, такою й буде пенсія. Адже не секрет, що сьогодні підприємства стоять, трудові книжки працівників лежать у заводських відділах кадрів, а співробітники працюють у малих підприємствах, що відгалузилися від заводів. І отримують серйозну зарплату в тіні, від якої жодних внесків до Пенсійного фонду не надходить.

Остаточно ж розв'язати проблему повинна пенсійна реформа, в ході якої планується встановити три види пенсій. Трудову (за рахунок пенсійних внесків громадян), соціальну (з державних і місцевих бюджетів) і додаткову (за рахунок недержавного пенсійного страхування).

Оскільки пенсійна реформа в Україні багато в чому залежить від стану вітчизняної економіки, реформування системи пенсійного забезпечення передбачається провести поетапно. На першому етапі повинно відбутися розмежування джерел фінансування пенсійного забезпечення і впровадження обов'язкового державного пенсійного забезпечення. На другому планується підвищувати розміри пенсій і впроваджувати додаткове — недержавне — пенсійне забезпечення. Нарешті, на третьому етапі намічається забезпечити мінімальні соціальні стандарти й перейти повною мірою до пенсійного страхування.

ДО РЕЧI

За даними Міністерства праці та соціальної політики, загальна сума заборгованості з пенсій, зарплат, стипендій та соціальних виплат сягає позначки 11 млрд. грн., причому з бюджету — 4,4 млрд. грн. Якби трудящі одержали 6,9 млрд. грн. заборгованої заробітної плати, то людям похилого віку можна було б виплатити понад 2 млрд. гривень пенсії. Зокрема її одержали б 5,6 мільйона жителів сільської місцевості, які найбільше потерпають від затримки пенсій.