Перейти до основного вмісту
На сайті проводяться технічні роботи. Вибачте за незручності.

Чи є альтернатива закриттю тубдиспансерів?

Міжнародні експерти радять запроваджувати пацієнтоорієнтований підхід у лікуванні хворих та застосовувати новітні препарати
12 березня, 10:40
ФОТО АНДРІЯ КРИМСЬКОГО

Туберкульоз — хвороба виліковна, але смертність від нього в Україні залишається високою: кілька років поспіль ми втрачаємо до 10 громадян (у 1,5 раза більше, ніж у Європі). Причини — несвоєчасне і неповне лікування, стійкість організму (резистентність) до ліків, пізнє виявлення тощо. За даними Міністерства охорони здоров’я, в нас сьогодні — один із найвищих у світі рівнів захворюваності на хіміорезистентний туберкульоз та третє — за кількістю зареєстрованих випадків із розширеною резистентністю. При цьому Україна має найгірші показники в Європі щодо успішності лікування: виліковується трохи більше як 70% нових випадків захворювання та до 50% випадків мультирезистентного туберкульозу (МЛС-ТБ). За рекомендаціями ВООЗ, рівень виліковуваності має бути 90%.

Ключова проблема — низький рівень виявлення хвороби. Так, за даними звіту Глобального партнерства «Стоп ТБ», в Україні, в середньому — 10,5 тисяч випадків недовиявленого туберкульозу, 13 тисяч випадків недовиявленого мультирезистентного туберкульозу.

Медична реформа другої ланки системи охорони здоров’я, яка має розпочатися з 1 квітня, передбачає, в тому числі, лікування хворих у амбулаторних умовах. У суспільстві це викликає занепокоєння — що «закриють тубдиспансери». Але є й позитивні приклади пілотів, які реалізовували модель лікування хворих удома, під наглядом сімейного лікаря. Йдеться про пацієнтоорієнтований підхід до лікування.

Заступник міністра охорони здоров’я України Дмитро ЛУФЕР заявив, що нещодавно в Україні затверджено Державну стратегію розвитку системи протитуберкульозної допомоги населення на період з 2020 до 2023 року. Вона, за його словами, дасть можливість розпочати комплексну структурну реформу протитуберкульозних закладів.

«Ми прагнемо об’єднати профілактичні програми та програми лікування в єдину ефективну систему боротьби з туберкульозом на національному та регіональному рівнях. Працюємо в партнерстві з міжнародною організацією «Лікарі без кордонів» над впровадженням інноваційних підходів до діагностики та лікування цього захворювання», — сказав він.

За словами представниці Центру громадського здоров’я МОЗ України Ольги ЗАЙЦЕВОЇ, ключові завдання реформування на період до 2023 року — раннє виявлення та акцент на амбулаторному лікуванні. Для цього слід виконати низку завдань — від навчання сімейних лікарів до затвердження медичних гарантій переліку послуг контрольованого лікування. За її даними наразі в Україні налічується 109 туберкульозних закладів (11,5 тисячі ліжок). У перспективі їх мають оптимізувати як санаторії та диспансери (для складних хворих).

Ключові завдання боротьби з туберкульозом, кажуть фахівці — раннє виявлення захворювання та покращення лікування. Йдеться про перехід до нових рекомендацій ВООЗ, зокрема — щоб застосовувати в Україні всі способи перорального лікування людей з МЛС-ТБ. Серед рекомендацій ВООЗ — перехід, власне, на лікування пероральними засобами (не уколами) (медпрепарат — бедаквілін), щоби зменшити страждання пацієнтів.

«Ідеться про прийом лише пероральних форм лікарських засобів, менш тривалі схеми лікування — 9—12 місяців. Також ми говоримо про застосування препаратів, які покращують результати та знижують смертність. Такі схеми лікування мають бути застосовані для дітей, вагітних, осіб, які живуть із ВІЛ, гепатитом С та осіб у місцях позбавлення волі», — пояснила доктор медичних наук Гарвардської школи Дженніфер ФУРИН.

Фахівці навели приклад, що нині в Житомирській області, де один із найвищих показників захворюваності, триває пілот, учасники якого — пацієнти з МТ ТБ, проходять лікування за скороченими, повністю пероральним схемами. «Міжнародна організація «Лікарі без кордонів» разом із МОЗ впроваджує модель допомоги, використовуючи схеми перорального лікування, та вкладає кошти в найсучасніше обладнання лабораторій для пришвидшення діагностики. Робота з Національним інститутом фтизіатрії та пульмонології ім. Ф.Г.Яновського — один із прикладів, як впровадження найновіших рекомендованих схем лікування може принести найкращі результати. Але ми усвідомлюємо, що досягнутого прогресу недостатньо. На жаль, багато хворих сьогодні не мають доступу до сучасних методів лікування», — констатувала голова місії організації «Лікарі без кордонів» Крістіна ФАЛКОНІ.

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати