Храм свободи

«Ми усвідомлювали масштаб подій і те, що їх необхідно задокументувати. Тому створили ініціативу «Музей Майдану», не сподіваючись на швидке втілення цієї ідеї», — згадує директор установи Ігор ПОШИВАЙЛО. Ще 2014 року чиновники взялися розробляти концепцію музею, але це ні до чого не призвело. Одна з номінацій міжнародного відкритого конкурсу «Територія Гідності» (2015 рік) також стосувалася «музею Майдану/музею Свободи». Але ані меморіалу, ані музею за цими проектами не з’явилося.

Тим часом активісти продовжували збирати експонати та проводити публічні заходи. «Ми навіть думали про створення музею на громадських засадах, адже хотіли говорити про загальні цінності, а не робити щось кон’юнктурне та заполітизоване, — продовжує Ігор Пошивайло. — Політики не дуже хотіли будувати музей, хоча, здавалося б, вони прийшли до влади завдяки Майдану, тож мали би бути зацікавленими у втіленні та промоції його ідей».

Врешті-решт 2015-го Президент України підписав указ про створення у Києві музею Революції Гідності. Команда була сформована і забезпечена фінансами лише 2016 року. «Музей без музею» в очікуванні власної будівлі розквартирований у кількох локаціях: офіс на території Києво-Печерської лаври, а більш ніж дві тисячі експонатів — у фондах музею Івана Гончара, Національного музею історії України в Другій світовій війні та Національного заповідника «Софія Київська».

НА ДУМКУ ДИРЕКТОРА МАЙБУТНЬОГО КОМПЛЕКСУ ІГОРЯ ПОШИВАЙЛА, МУЗЕЙ ДОПОМОЖЕ УКРАЇНЦЯМ «ПЕРЕПЛАВИТИ» ТРАВМАТИЧНИЙ ДОСВІД ІЗ КОРИСТЮ ДЛЯ МАЙБУТНЬОГО

Побудова Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні — Музею Революції Гідності тільки на першій стадії, обрано переможців конкурсу проектів.

ШЛЯХ СМУТКУ

Відкритий міжнародний архітектурний конкурс розпочався у жовтні 2017 року. Заявки надійшли з 12 країн, включаючи Україну. Організацією конкурсу займалося всесвітньовідоме бюро [phase eins]. «Ми переживали, чи зможуть прагматичні німці, які не «варилися» в цьому контексті, правильно сформулювати конкурсне завдання, — каже Ігор Пошивайло. — Але вони перейнялися цим, прописали правильну процедуру та змістовну концепцію. Ми надали іноземним організаторам та учасникам вичерпну інформацію, провели екскурсію, відповідали на їхні запитання під час колоквіумів. Про Майдан багато говорили на Заході, тож для усіх них була важлива причетність до проекту».

Конкурс проектів розділили на дві частини — для меморіалу та для музею. Подані пропозиції розглядало журі у складі міністра культури Євгена Нищука, голови громадської організації «Родина Героїв Небесної Сотні» Володимира Бондарчука, музейної консультантки зі США Елейн Хьоманн Гуріан, правозахисника та публіциста Мирослава Мариновича та директора музею Ігоря Пошивайла. Професійну складову оцінювало архітектурне журі, до якого увійшли фахівці з Німеччини, Фінляндії та Швейцарії, а також головні архітектори Києва, Львова та Дніпра.

Перший етап завершився 20 лютого 2018 року перемогою українського архітектурного бюро MIstudio, другу та третю премії отримали німецькі колективи. Проект меморіалу охоплює алею Героїв Небесної Сотні та місце із капличкою та хрестом, які пообіцяли зберегти. У пагорб врізатиметься стела зі 107 гранітних плит з іменами героїв Небесної Сотні. Ці своєрідні щити накладатимуться один на інший, символізуючи єдність протестувальників. Решту території засадять деревами, які нагадуватимуть, що життя продовжується. Архітектори запропонували липу серцелисту з білим цвітом. Цей вид не тільки прикрасить територію, а й очищуватиме забруднене повітря. На вершині криволінійного меморіального шляху, між Жовтневим палацом і майбутньою будівлею музею, розміщуватиметься сад із облаштованими місцями відпочинку.

Журі високо оцінило задум архітекторок за простоту та поетичну рефлексію, за сформований простір споглядання та ушанування. На думку фахівців, поділ простору на дві зони цілком відповідає задуму: має бути місце і жалобі та рефлексіям над минулим, і прагненню до свободи та кращого майбутнього. Таке ж поєднання організатори конкурсу просили зберегти і проектантів музею.

ПОГЛЯД У МАЙБУТНЄ

На розгляд журі надійшло 12 проектів. Третина — українські, решта — з Франції, Іспанії, Німеччини та Австрії. Конкурс відбувався в дві стадії. Друга стадія, до якої допустили шість проектів, вимагала врахування попередніх зауважень експертів і синхронізації з меморіалом.

Наприкінці червня оголосили, що перемогла заявка під назвою «Штурм пагорба» німецького архітектурного бюро Kleihues Gesellschaft von Architekten mbH (автори — професор Ян Кляйгус та Йоганнес Кресснер). Ця компанія розробила чимало успішних проектів у інших країнах. Наприклад, за їхнім проектом споруджується нова будівля Національного музею в столиці Норвегії Осло.

Із 13 липня по 13 серпня в київському Будинку архітектора триває виставка, на якій можна ознайомитися з усіма учасниками конкурсу. Ми ж зупинимося детальніше на трьох премійованих заявках.

Третє місце посів проект музею від паризької архітекторки Ліни Готме (Lina Ghotmeh Architecture). Комплекс поверхів, дахів і терас нагадує гору, посилюють це враження дерева, що ростуть із «тіла» музею. «Рослинність, спонтанна, гнучка, наповнюється життям і силою в цьому гористому ландшафті. Музей стає часткою природи за своєю формою, пейзажем, благочинною екосистемою», — описує Готме свій проект. Журі схвалило образ гори, але засумнівалося у технічній доцільності парку на дахах поверхів і чіткості просторових орієнтирів для відвідувачів.

МУЗЕЙ, ЯКИЙ ЗОВНІ НАГАДУЄ ГРЕЦЬКІ АКРОПОЛІ, НАГАДУВАТИМЕ ПРО БОРОТЬБУ ЗА ДЕМОКРАТИЧНУ ДЕРЖАВУ, ЯКА РОЗГОРТАЛАСЯ НА МАЙДАНІ ТА ТРИВАЄ І ДОСІ

Друга премія дісталася українському проекту від Антона Олійника та Олексія Пахомова (BURO Architects). «Форма будівлі є парафразом простого стихійного монумента, створеного невідомими учасниками Революції, — невеликого стосу бруківки», — пишуть автори в обґрунтуванні. Музейна башта з великим вікном нагорі, яка стала би «фіналом мультиваріантного оповідання, можливістю (...) подивитись на те, що відбувається тут і зараз». Журі назвало композицію «сильною», але мало низку запитань до технічних і символічних аспектів окремих частин будівлі.

Творці проекту-переможця побачили «український храм свободи» як неокласичну будівлю, що нагадує грецькі акрополі. Споруда буде ніби фінальною точкою «штурму пагорба», на який протестувальники рушили у лютому 2014 року. Стилізовані пандуси на підходах до неї продовжують меморіальний шлях.

Концепція внутрішнього наповнення — «будинок, по якому можна ходити». На горішньому поверсі розміститься оглядова тераса. У великому атріумі стоятиме «йолка», яку вдалося зберегти. Окрім динамічного простору виставкових залів із постійними та тимчасовими експозиціями, будуть створені конференц-зали та простори для зустрічей і публічних заходів, зона для дітей.

Ігор Пошивайло вважає, що музей повинен допомогти українцям перетворити травматичний досвід на активний інструмент. Безумовно, у меморіальному комплексі буде багато місць для суму та рефлексій. Але він не лише про смерть, а й про свободу та майбутнє.

ЗАВЕРШЕННЯ СЛІДСТВА ЯК ВШАНУВАННЯ ЗАГИБЛИХ

Про початок зведення музею говорити ще зарано. Спершу Кабмін має затвердити результати конкурсу і підписати угоду з переможцями, які потім розроблять фінальний варіант проекту з необхідними деталями. І тільки після складення кошторису для ньому та виділення грошей можна буде заводити техніку та рити котлован.

Увесь комплекс займатиме приблизно три гектари. Землевідведення — ще одна проблема у списку бюрократичних бар’єрів. Треба зібрати докупи три ділянки двох районів Києва різної форми власності. За словами Ігоря Пошивайла, якщо будівництво розпочнеться вчасно і регулярно фінансуватиметься, то музей з’явиться на Інститутській вже за три-чотири роки.

Благоустрій меморіалу може початися вже у жовтні цього року і завершитися у лютому 2019 року, до п’ятої річниці кривавих подій на Майдані. У нещодавньому непорозумінні з Генпрокуратурою, яка заборонила будь-які зміни на Інститутській до завершення слідства, знайдено компроміс. Минулого тижня розпочалися завершальні слідчі експерименти, які триватимуть від одного до трьох місяців. За цей час планують закінчити 3D-модель вулиці, яка знадобиться для подальших досліджень. Саме для правильних висновків слідства було необхідне збереження рельєфу, із цієї ж причини тимчасово перенесуть меморіал Небесної Сотні, встановлений людьми неподалік від готелю «Україна».

«Доведення слідства до кінця і збереження пам’яті про події на Майдані в експозиціях — найкраще вшанування загиблих», — переконаний Ігор Пошивайло. Паралельно з архітектурним конкурсом і розробкою проектів його команда упорядковує колекції речей і мультимедійні матеріали (як відеозаписи, так і елементи віртуальної реальності та 3D-тури). Обіцяють до річниці у лютому відкрити масштабну виставку у «Мистецькому Арсеналі» та провести низку тематичних заходів.