Олімпіада в Ріо: Росія на вихід?

Отже, олімпійська збірна Росії перебуває за крок від того, щоб пропустити Олімпіаду в Ріо. І шанси пролетіти повз чергові літні Олімпійські ігри у росіян як ніколи великі. Для легкоатлетів шлях до Ріо-де-Жанейро після рішення міжнародного Спортивного арбітражного суду в Лозанні вже закрито. У неділю, коли своє рішення оголосить Міжнародний олімпійський комітет, ми вже точно будемо знати, чи світить приємна подорож до сонячної Бразилії іншим російським олімпійцям. Судячи з усього, не світить.

Після вердикту незалежної комісії Річарда Макларена, яка перевіряла за дорученням Всесвітнього антидопінгового агентства викриття колишнього глави лабораторії Російського антидопінгового агентства Геннадія Родченкова з приводу державної допінгової програми під час Олімпіади в Сочі, шанси російських олімпійців впали майже до нуля. Комісія Макларена підтвердила його твердження, що контейнери із сечею російських спортсменів піддавалися несанкціонованому відкриванню, що в їхній сечі, як і говорив Родченков, спостерігалася підвищена концентрація солі. А у трьох пробірках з 11, перевірених комісією, взагалі містилася сеча інших осіб. Очевидно, чекісти, які не змогли знайти заздалегідь заготовлені пробірки із сечею відповідних спортсменів, у міру можливості допомогли перемозі росіян у Сочі своїми силами.

До речі, офіцеру ФСБ Євгенію Блохіну (він насправді, можливо, Євгеній, але його справжнє прізвище навряд чи Блохін), який під виглядом інженера-водопровідника відігравав важливу роль у заміні справжніх проб фальшивими, я б порадив, якщо він ще живий, терміново зробити ноги вшиватися до якоїсь країни подалі від Росії і з хорошою програмою захисту свідків. Бо сумна доля двох керівників «РУСАДА», що раптово померли в лютому цього року, наштовхує на сумні роздуми. Блохін запросто може вирушити «до штабу Камаєва».

Саме загибель колишнього виконавчого директора «РУСАДА» Микити Камаєва й колишнього голови Виконавчої ради «РУСАДА» В’ячеслва Синьова, як виявляється, змусила Родченкова почати говорити всю правду. Він розсудливо «гайнув» до Америки після того, як спалахнув скандал із подружжям Степанових, що викрили систему державного допінгу й корупцію в російській легкій атлетиці, але зі своїми викриттями не поспішав, можливо, ще сподіваючись згодом повернутися до системи російського державного спорту, де його знання і вміння могли стати в нагоді. Але після того, як раптово померли не такі вже старі й хворі Камаєв і Синьов, Геннадій Борисович жваво збагнув, що ФСБ, з якої він мов одна душа працював під час підготовки й проведення Сочинської Олімпіади, проводить термінову зачистку свідків, причому за командою із самого верху.

Оскільки життя одного з головних винахідників російського допінгу опинилося в смертельній небезпеці (приклад Олександра Литвиненка показував, що чекісти й за кордоном можуть ліквідувати небажану персону), Родченков, нарешті, усвідомив, що найкращий спосіб захисту — напад. Чим більше він публічно й доказово розповість про систему державного допінгу в Росії, тим у більшій безпеці він буде. Після того, як викриття зроблено й підтверджено незалежною комісією, залишається менше резонів розправитися зі свідком, який уже все розповів. Тим паче що тепер напевно Родченков перебуває під програмою захисту свідків. А розказаного ним цілком достатньо, щоб підірвати залишки довіри як до російського спорту, так і до російської держави. Бірнамський ліс пішов!

Як видається, Путін й вищі спортивні функціонери Росії від самого початку недооцінювали серйозність ситуації. Якби відразу після того, як спалахнув скандал із викриттями подружжя Степанових, їх не стали б таврувати зрадниками батьківщини, а подякували б за виконану роботу, визнали б висунуті обвинувачення й відправили б у відставку Віталія Мутка й усе керівництво Міністерства спорту, а також усіх причетних до скандалу осіб, був би шанс зберегти навіть представництво російських легкоатлетів на Олімпіаді в Ріо. Про це зараз боязко заговорили російські спортивні функціонери середньої руки, які, як годиться, виявилися міцні заднім розумом. Однак Путін та його оточення були переконані: «Не насміляться! Росія — велика держава, й не тільки спортивна! Не насміляться не пустити наших легкоатлетів на Олімпіаду!». Ось і догралися. Тепер, ймовірно, до Бразилії не поїдуть не тільки легкоатлети, а й уся російська олімпійська команда практично у повному складі!

Звичайно, в Міжнародному олімпійському комітеті розуміють всю серйозність відсторонення спортсменів Росії від літніх Олімпійських ігор. Але відступати тут нікуди. Допустити російську збірну в Ріо-де-Жанейро буде означати знехтування рекомендаціями WADA, висновками комісії Макларена й вимогами багатьох спортсменів та федерацій. По суті, якщо «чисті», тобто ще не спіймані на допінгу, російські спортсмени все ж потраплять до Ріо, це буде означати визнання МОК і WADA свого безсилля у боротьбі з допінгом, що спонсорується державою. Бо не може бути жодних гарантій, що ці спортсмени насправді не брали участь у допінговій програмі.

Головний аргумент, який поволі вселяє росіянам пропаганда, зводиться до наступного. Спортсмени усіх країн вживали й вживають допінг. А ми що гірші? І те, що наших спіймали на місці злочину, так це, безумовно, змова проти Росії світових залаштунків! Тут необхідно заперечити: так, багато спортсменів із багатьох країн вживають допінг. Але тільки у двох країнах, в Росії та в Китаї, існує державна програма допінгу, спрямована на свідомий обман Всесвітнього антидопінгового агентства. Чому розпочали з Росії, теж зрозуміло. Для Путіна, як і для радянських керівників, спорт й особливо Олімпійські ігри — це наймогутніший засіб пропаганди, покликаний створити у світової громадськості й у власного народу враження, що в Росії справи йдуть відмінно, й досягненнями у спорті прикрити як відсутність досягнень в інших сферах, так і агресивну зовнішню й репресивну внутрішню політику. Тепер же, швидше за все, якщо не всім, але дуже багатьом російським спортсменам протягом кількох років буде закрито шлях на будь-які солідні міжнародні змагання. Та й в результаті неминучої в осяжному майбутньому перевірки проб «Б» російських спортсменів, зданих у Сочі, Росія, ймовірно, залишиться без 15 медалей і, нехай постфактум, відкотиться до середини загальнокомандного заліку. Ось що означає здобута шахрайським шляхом за наказом Путіна «перемога будь-якою ціною». Під великим питанням і проведення чемпіонату світу з футболу в Москві 2018 року.

За Китай на разі не взялися, бо не допустити до Олімпіади ще одну сильну команду — це багато в чому позбавити Олімпійські ігри в Ріо видовищності й змагальності. Але до наступної літньої Олімпіади, коли Росія, дай Боже, повернеться у світовій спорт, МОК і WADA, думаю, всерйоз візьмуться за боротьбу з китайським допінгом.