Реабілітація мистецтвом

У Європі їх називають альтернативно-обдарованими, у нас — дітьми з особливими потребами. Чуючи такі слова, відразу розуміємо, що йдеться про тих, хто хворий на синдром Дауна, дитячий церебральний параліч, аутизм, легку форму шизофренії тощо. Тому у Міжнародний день захисту дітей, який відзначають сьогодні, 1 червня, хотілося б згадати не тільки про здорових дітлахів, а й про тих, які належать до категорії особливих. А їх в Україні близько 200 тисяч.

Ще задовго до 1 червня у ЗМІ почала з’являтися інформація про різноманітні заходи, присвячені Дню захисту дітей: концерти, виставки малюнків, різноманітні благодійні акції тощо. Але прикро, що така надмірна увага проявляється з боку влади та меценатів лише раз на рік. А дітям, особливо дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківської опіки, та дітям із вадами здоров’я така увага потрібна постійно. Особливої уваги потребують і діти з вадами фізичного та психологічного здоров’я. Передусім їм потрібна допомога у плані соціальної реабілітації — щоб вони почувалися повноправними членами суспільства, могли себе захистити та забезпечити. Як показує міжнародна практика, неабияку роль для реабілітації відіграють різні види терапії — від мистецької до терапії тваринами. Україна теж активно розвиває нові методи лікування та адаптації дітей у соціумі.

А напередодні Дня захисту дітей у нас розпочався проект із створення Центру мистецтв — творчої майстерні для розвитку дітей із особливими потребами. Поки що в Україні таких немає. Малювання, танці, спів, ремісництво — це основні напрями, якими займатимуться діти у Центрі мистецтв. І не просто діти, які мають певні вади здоров’я, а ті, які виховуються в дитячих будинках. За словами ініціаторів проекту, такий творчий осередок зможе забезпечити безкоштовне стаціонарне навчання у Києві для 200 дітей із різних регіонів.

— У спеціалізованих дитячих будинках живе та навчається дуже багато дітей, які мають здібності до творчості. Оскільки це допоможе їм у майбутньому здобути спеціальність і якось жити, утримувати себе та бути незалежним, ми вирішили створити спеціальний центр, де б вони могли професійно навчатися певному виду мистецтва, — розповів ініціатор проекту Олексій СЕВРУК. — У центрі проводитимуться семінари-заняття для дітей із особливими потребами, з кожного дитячого будинку до нас приїжджатиме по п’ятеро дітей у супроводі вчителів (а співпрацюємо ми з десятьма дитбудинками з різних регіонів України). Вирішили відкрити такий центр саме в Києві, тому що велика кількість майстрів, художників та арт-терапевтів, які б залюбки працювали з дітьми, перебувають у столиці. А саме вони будуть проводити майстер-класи з нашими дітьми. Деякі з них отримають у нас роботу. Наразі з нами співпрацює близько 50 майстрів, також до участі у майстер-класах ми залучатимемо педагогів.

Лікування мистецтвом, або арт-терапія, допомагає дітям відновити душевну рівновагу, позбутися негативної енергії. Бо, як пояснюють психологи, малюючи, людина виплескує на папері свій внутрішній стан, лишаючи всі свої проблеми на зображенні. Тому в арт-терапії важливий не результат, а відпочинок та духовне відновлення. Тому головне завдання майбутнього Центру мистецтв — психологічна та соціальна реабілітація дітей.

— Спілкуючись із цими дітьми, переконуюся, що з них можуть вийти дуже гарні художники або митці інших художніх напрямів, — продовжив Олексій Севрук. — Якщо в простому дитбудинку є один талановитий художник, то у дитбудинку для дітей із особливими потребами — їх п’ять, а то й десять. І більшість із них має неправильні діагнози. За радянських часів ми взагалі не знали про існування таких людей, бо вони ініціювали такі речі, про які було не прийнято говорити, та й зараз вони не сприймаються багатьма людьми. Тому треба змінювати саме суспільство, структуру виховання батьків. Люди, які займаються волонтерської діяльністю, знають, що треба зробити, аби діти почували себе захищеними, хоча б просто приїхати до них на день і побути з ними. Але ж цього не знає і не робить решта громадян.

За словами Олексія Севрука, роботи, створені діти із особливими потребами, можна вважати цінністю й продавати на виставках. Лишається знайти для них покупців.