Життя без м’яса

Літо — пора експериментів. У тому числі кулінарних. Cвіжі фрукти, овочі у поєднанні з бажанням бути легкими і прозорими в спекотні дні, перетворюють затятих м’ясоїдів на вегетаріанців-експериментаторів. Європа вже давно поринула в лихоманку «здорового способу життя», одним із елементів якого по праву вважається вегетаріанство. Українці ж із міцно вкоріненою любов’ю до сала, молока, яєць і всілякої «тваринної» смакоти приходять до вегетаріанства повільно, але впевнено, відмовляючись від споконвічно українських кулінарних традицій. На допомогу приходить східна культура із йогою, Аюрведою, бажанням очистити чакри та розширити свідомість. «День» у традиційній рубриці «Субота. Що готуємо?» пропонує читачам кілька вегетаріанських рецептів від автора проекту вегетаріанської культури «Живи на 100%» Єгора ШУСТИКА (http://vegetarian.in.ua/), а також кілька слів про філософію життя без м’яса.

— Теперішню м’ясну систему харчування прищепило нам наше суспільство — звички наших бабусь і дідусів. Водночас існує твердження, що людина за будовою харчового тракту скоріше травоїдна, ніж м’ясоїдний хижак. Зуби не настільки розвинені, щоб якісно пережовувати м’ясо, а кишечник за своєю структурою не призначений для повної переробки м’яса. Якщо людина їсть м’ясо, то воно зазвичай повністю не переробляється в організмі, викликаючи різноманітні хвороби.

У філософії Дао є 34 кола їжі. Під їжею мають на увазі не лише їжу, а й спілкування, відчуття, запахи, звуки. Все, чим себе людина оточує, є її їжею. Ми вважаємо, що м’ясоїдство отруює наше суспільство. Така їжа сприяє накопиченню в тілах людей хвороб, втоми, забиваються всі енергетичні канали, людина загрузає у власних проблемах.

Дуже багато українців, подібно до європейців і американців, починають розуміти переваги вегетаріанського харчування. Навіть дивлячись на своє оточення, я можу сказати, що таких людей більшає. Є багато напрямків вегетаріанства, також його пропагує йога, бо остання просто не сумісна з м’ясоїдством.

Вегетаріанство — це такий тантричний закон, пов’язаний із ненасильством. Адже людина за своєю природою прагне до любові, розуміння, тепла, доброти, а не до знищення. Вегетаріанство — це не лише спосіб харчування, це ціла філософія життя, що допомагає людині гармонізувати своє існування із природою та з самою собою. Людина, яка прийшла у вегетаріанство, починає усвідомлювати, що для їжі смерть інших живих істот необов’язкова, що матінка-земля здатна прокормити всіх. Якщо людина не перебуває в цій матриці насильства, життя його стає спокійнішим і гармонійнішим.

— Наскільки розвинене вегетаріанство в Україні, як часто проводяться семінари та зустрічі?

— У Дніпропетровську такі заходи відбуваються досить часто. Також раз на рік у нас проходить Фестиваль вегетаріанства, на якому можна почерпнути масу цікавої та корисної інформації, поспілкуватися з людьми, покуштувати вегетаріанських страв. Я думаю, в кожному регіоні можна знайти вегетаріанців.

Окремо проходять так звані вегетаріанські вітальні, де проводять майстер-класи з кулінарії, розповідають про філософію харчування, про те, як прийти до вегетаріанства.

Проект вегетаріанської культури «Живи на 100%» — це моя ініціатива. Після чергового фестивалю вегетаріанства я вирішив створити сайт і допомагати людям знаходити шлях до здорової та корисної їжі, здорового тіла, очищеної свідомості.

— Як ви особисто прийшли до вегетаріанства?

— Я завжди, мабуть, був таким. Просто спочатку це було несвідомо, а потім із віком я сам прийшов до цього способу харчування й життя. У дитинстві батьки примушували мене їсти м’ясо — я не хотів, не подобалося воно мені — ні смак, ані запах. Коли я сам зміг свідомо вибирати що їсти, а що ні, вживав м’ясо скоріше за звичкою, ніж за бажанням. І то в мінімальних кількостях і здебільшого куряче.

Вегетаріанство прийшло саме по собі в моє життя. Я став багато вивчати й перейматися темами здоров’я. Пізніше познайомився з Аюрведою (традиційна система індійської ведичної медицини, за назвою однієї зі священних книг. — Авт.), де побачив переважаюче цілісне уявлення про вегетаріанство і про світ взагалі. Навчився готувати й вести правильний спосіб життя, правильний — тому що за правилами природи.

Від себе можу сказати: щоб зрозуміти, що таке їжа, потрібно від неї піти, тимчасово. Поголодувати, очиститися й починати все по-новому. «Гору можна побачити, якщо зійти з неї...» Тільки так ми зможемо розібратися з питанням харчування й піти від своїх звичок, які ми збираємо все життя, і перейти до нового розуміння.

— Ваші улюблені страви?

— Ці страви не для всіх, так би мовити. На любителя. Мій улюблений салат, особливо зараз — у літню пору року — «зелений». Для його приготування в рівних пропорціях потрібно взяти капусту, шпинат, петрушку, кріп, чорну сіль і сушений імбир і заправити все це виноградною олією. Також можлива інша інтерпретація. Молода капуста, шпинат, соус зі сметани й чорної солі, тертий адигейський сир. Пропорції компонентів також рівні.

Ще дуже смачна й корисна запарена «жива» гречка (вона має бути світлою. Та, що продається в магазинах — смажена, «мертва», її краще взагалі не їсти). Заливається окропом і настоюється 15—20 хвилин. Дуже корисний і смачний виходить обід. До такої гречки можна додати ще топленого масла, але не звичайного, а витопленого з домашніх вершків. Усе, що готується на вогні, потрібно робити саме на такому маслі, бо рослинне під час нагрівання виділяє канцерогени, які потім відкладаються в нашому організмі й викликають різноманітні хвороби.

Ще я дуже люблю холодник, а влітку він взагалі незамінний, коли дуже спекотно. Для приготування необхідно: молочна сироватка (1 літр), три молоді картоплини середнього розміру й морква (відварити, дрібно порізати), два свіжі огірки, помідор, пучок кропу (дрібно нарізати). Всі інгредієнти змішати, додати чайну ложку чорної солі, мелений імбир, залити сироваткою. Настояти 40 хвилин у прохолодному місці.

Що ж до сирів, то найкраще їсти приготовлені в домашніх умовах. Магазинні сири містять сичугу — це рідина зі шлунка тварин. Також у них (магазинних сирах) містяться консерванти, які мають здатність відкладатися в тканинах організму. Ні до чого хорошого такі концентрації речовин не призводять, тож краще обмежувати вживання таких сирів.