«Знаю напевне, що працюватиму в Україні»

Минулого тижня у стінах Київського політехнічного інституту відбулася Відкрита міжнародна студентська олімпіада з програмування імені С. О. Лебедєва і В. М. Глушкова KPI-Open — одне з найбільших студентських очних змагань програмістів у світі. Учасникам заходу пропонуються не лише обчислення нестандартних задач, а й участь у розробці тих проектів, над якими наразі працюють провідні компанії ІТ-сфери.

— Для розв’язання задач учасникам необхідно оригінально мислити та мати глибоку фундаментальну математичну підготовку разом із відмінним знанням принципів програмування, — говорить Іван ПЛОТНІКОВ, один із ініціаторів і організаторів проекту. — Такі змагання мають спортивний характер, оскільки, окрім знань і здібностей, важлива швидкість алгоритмічного розв’язання та правильної реалізації за допомогою обраної учасниками мови і середовища програмування.

П’ять днів команди з семи країн пострадянського простору та Східної Європи змагалися за звання кращих ІТ-шників року. Серед переможців — Львівський та Київський національні університети, Університет імені Лоранда Етвьоша (Угорщина), Московський авіаційний університет, Харківський національний університет радіоелектроніки. Перше місце цього року здобула команда Білоруського державного університету інформатики і радіоелектроніки. Навчальний заклад бере участь у KPI-Open з 2006 року. Всі члени Belarusian SUIR 1 — студенти, однак двоє з них уже паралельно працюють у всесвітньо відомих компаніях і беруть участь у розробці великих цікавих проектів. За словами тренера команди Олексія Лещова, ІТ-сфера Білорусі зараз активно розвивається:

— З 2005 року в нас працює Парк високих технологій, який сприяє розвитку бізнесу в сфері інформаційних технологій. Більшість ІТ-компаній у нашій країні — білоруські. Вони працюють або для західних замовників, або створюють власний продукт. Завдяки великому внутрішньому запиту на ІТ-спеціалістів багато випускників забезпечені робою після закінчення навчання. Варто зазначити, що багато компаній співпрацюють з університетами. Наприклад, часто працівники ІТ-сфери читають лекції в університетах, беруть участь у розробці студентських проектів, підтримують університети матеріально — обладнують лабораторії й класи, організовують різні заходи. Звісно, вони зацікавлені у спеціалістах з хорошою освітою. Нашу поїздку також фінансували державні компанії. Впевнений, що надалі у всіх країнах на пострадянському просторі ІТ-сфери будуть розвиватися і конкурувати між собою. Для цього нам варто звернути увагу на хороший розумовий потенціал нашої молоді.

«День» поцікавився думками учасників олімпіади про стан ІТ-сфери в Україні, перспективи її розвитку та їхню особисту готовність долучитися до цього.

Олександр СКОРИК, Харківський національний університет радіоелектроніки:

— Думаю, що всі учасники, які приїжджають на такі змагання, уже зацікавлені в розвитку ІТ-сфери і мають великі перспективи. Я хочу успішно закінчити навчання, а потім влаштуватися на хорошу роботу, щоб розвивати українську індустрію програмування. Двоє членів нашої команди пройшли стажування в одній із відомих компаній Харкова, яка займається програмуванням та розподіленими обчисленнями.

Тарас БОЙКО, Львівський національний університет імені І. Франка:

— Гадаю, що ІТ-сфера в Україні однозначно розвивається. У Львові зараз відкривається багато нових компаній, успішно працюють старі, які не відмовляють студентам чи випускникам у роботі. Проблема в тому, що багато таких компаній працюють на закордонні країни — розробляють закордонні сайти, проекти для створення новітніх технологій, які втілюють у життя не в Україні. Звісно, є й такі, що працюють тільки для українського ринку. Коли таких організацій ставатиме більше, то, відповідно, розвиватиметься ІТ-сфера, розширюватиметься український ринок, українці будуть більше цікавитись національним продуктом. Основні бар’єри, які нам треба подолати в ІТ-сфері, — це корупція в державі. Звісно, я нікого не здивував такою думкою... Сподіваюся, що в майбутньому нам вдасться вирішити основні проблеми ІТ-сфери.

Олександр БУРКОВ, Севастопольський національний технічний університет:

— Сьогодні працювати в ІТ-сфері престижно і перспективно. Спостерігаючи, як розвиваються деякі компанії, я впевнений, що буду мати хорошу роботу і також зможу досягти чогось у цій сфері. Звичайно, нам є ще куди рости, і для цього потрібно максимум зусиль. Я не хочу зараз говорити про конкретні ідеї та проекти, бо вважаю, що повинен набратися більше досвіду. Знаю напевно, що залишусь в Україні і буду намагатися активно працювати.

Андрій МАКСАЙ, Київський національний університет імені Т. Шевченка:

— Головна проблема ІТ-сфери в Україні в тому, що роботодавці часто не можуть визначитися, що їм потрібно від працівників. Вони мають певні проекти, ідеї, але часто ставлять неправильні вимоги до колективу. Молоді спеціалісти знають, як створити певний модерний продукт, але не можуть знайти роботу в такому напрямку. Я б назвав це відсутністю взаєморозуміння між працівниками ІТ-сфери.

З моєї команди ще ніхто не працює. Тому сказати, що ми беремо активну участь у створенні цієї сфери в Україні, я не можу. Бачу, що держава не вважає першочерговим завданням підтримувати ІТ-розвиток України, але розумію, що, можливо, на цьому етапі розвитку є певні вищі пріоритети. Швидший та бурхливіший злет ІТ-сфери залежить від самих її працівників. Для нас, студентів, важливими є такі змагання, як KPI-Open. Вони допомагають обирати пріоритети, самовдосконалюватися і працювати для досягнення певного результату.

Артем ЄРОФЕЄВ, Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова:

— Той, хто бажає досягти успіху, обов’язково його досягне. Де завгодно. В України є всі можливості, щоб розвивати та вдосконалювати ІТ-сферу. В будь-якому разі, я планую залишитися в Україні, бо вважаю, що, незважаючи на деякі проблеми, тут можна отримувати не лише хорошу зарплату, але й задоволення від роботи. Гадаю, наші фірми повинні більше співпрацювати між собою, а також знати, що відбувається у стінах університетів. Роботодавці могли б більше цікавитися потенційними працівниками своїх компаній. Технічним університетам і факультетам також варто співпрацювати, адже це дозволить об’єднувати ідеї.