Знімки, «сильні духом»

Фотовиставка «День»-2014 тривала в Літературному музеї Одеси трохи більше місяця. За цей час виставку відвідало багато сотень жителів та гостей міста, частина яких приходила по декілька разів і навіть приводила із собою друзів і рідних. На думку Катерини ЄРГЕЄВОЇ, наукового працівника музею, однієї з організаторів виставки, — цей захід є саме тим, що потрібно одеситам, щоб цілісно побачити події в країні. «Фотовиставка газети «День» пройшла вдало. З-поміж останніх заходів, що проводилися в Літературному музеї, вона була найбільш відвідуваною, причому різними аудиторіями — і молоддю, і людьми дозрілого віку. Вони приводили своїх друзів, рекомендували знайомим відвідати фотовиставку, активно голосували за приз глядацьких симпатій. Було навіть дві іноземні делегації, які залишили свої коментарі у книзі відгуків, — ділиться Катерина. — Одесі потрібні такі виставки, бо вони відтворюють громадську, політичну реальність, показують її такою, якою вона є, цілісно подають картину того, що відбувається в країні. І роблять це без прикрас, так, щоб сколихнути розум і серце людини».

Книга відгуків рясніє коментарями жителів міста. Вони бажають нашій країні миру та процвітання і висловлюють свою вдячність організаторам фотовиставки. Ось, наприклад, учні Маріїнської гімназії відгукнулися про виставку так: «Це не просто фотовиставка. Кожна фотографія у цій залі чіпляє за душу. Адже це все частинки однієї історії, яка ніколи не буде забута! Слава Україні!»

Деякі автори побажали залишитися невідомими, але їхні відгуки не менш патріотичні й душевні, як-от «Газета «День» — це криголам, який ламає кригу брехні (ідеологічної) й гоїть наші хворі душі. Дякую уклінно Вам за працю. Наснаги та успіхів усім нам».

Які ж світлини найбільше підкорили серця жителів південного міста? Трійка лідерів виглядає так: перше місце — у Миколи Тимченка з серією знімків з Євромайдану, друге — у знімка «Не здамся!» Руслана Канюки, третє — у серії знімків Євгена Малолєтки, присвячених учасникам АТО.

Як бачимо, ця чудова акція «Дня» підштовхнула жителів південного міста до переосмислення подій, що відбуваються у нашій країні та залишила в їхніх серцях теплі спогади.

Далі — слово самим одеситам, які активно відвідували фотовиставку «Дня» і в останні дні її роботи.

ВРАЖЕННЯ

Юлія ВОРОНЕЦЬКА, філософ, керівник Одеського відділу міжнародної організації «Новий Акрополь»:

— Велика подяка газеті «День» за фотовиставку в Одесі. Хоч більша частина експозиції складається зі світлин, які дуже важко дивитися, оскільки вони нагадують про наш біль та страждання, водночас фото дають можливість згадати і про нашу єдність, про щедрість, людяність і самопожертву. Про те, що зусилля кожного дуже важливі й разом ми зможемо все.

Окрема подяка за круглий стіл і можливість спілкування під час відкриття виставки. Гадаю, особливо молоді це надає відчуття перспективи, масштабності мислення й бачення світу, в якому живемо, а також здатності аналізувати те, що відбувається. Щоб не повторювати помилки минулого, щоб будувати нову та кращу країну з нових та кращих нас.

Олександр МУЗИЧКО, доцент кафедри історії України Одеського національного університету ім. I. I. Мечникова:

— Події останніх буремних років надали можливість кожному українцеві не лише творити історію, а й самостійними зусиллями фіксувати та поширювати її. Газета «День» дозволила акумулювати ці зусилля, одесити змогли побачити та осмислити сучасний стан України. Фотовиставку відвідала здебільшого шкільна та студентська молодь, найбільш здатна сприймати нову інформацію і, сподіваюся, втілювати її. Осердям фотовиставки є події кінця 2013—2014 років, Майдан. Переворот свідомості, що породив Майдан, далеко не рівномірно охопив українське суспільство у територіальному та соціальному вимірах. Громадянська революція недостатньо сприйняла українську національну революцію. Звідси продовження проблем функціонування української мови, культури, військові поразки. Більшість населення ще не усвідомила себе українцями у всіх сенсах цього поняття, не розірвала «пуповину» штучного лжебратерства з росіянами, не усвідомила цілющої сили українського національного світогляду, цінностей. Тому Майдан, а головне його сутнісні сенси, мають, як промені, поширитися вглиб та вшир українського суспільства. Для цього потрібні різні заходи та методи. Фотовиставки, кінематограф тощо діють на свідомість людей чи не найсильніше, а тому і найефективніше. За місяць роботи виставки в Одесі основи національного українського та громадянського світогляду відчули сотні одеситів. Процес організації та проведення заходу став проявом громадянської консолідації певної групи осіб (журналістів, бізнесменів, викладачів, музейників, художників). Радісно, що є не лише інтелектуальна, а й бізнесова еліта, зацікавлена у проведенні таких заходів, і ширше — відбувається народженні Нової України.

Сергій САВЧЕНКО, заслужений художник України:

— Інтригою й основною цінністю виставки є візуальні фотодокументи подій 2014 року, в яких досить яскраво зафіксована напруга їх драматизму. Підсилює враження і велика кількість знімків, які представлені в експозиції.

Документалізм без постановочних фото не допустив духу епатажу, що збільшило цінність самої виставки. Це, а також те, що виставка своєю тематикою гостро представила правдивість усього пережитого нашим народом останнім часом, тільки підкріплює переконливість світлин.

Виставка справила неабияке враження своїм змістом. Але, звісно, напрошується побажання того, щоби виставка мала більшу самодостатню наповненість. Щоб частиною виставки був окремий розділ — де були б представлені ретельно відібрані фото за критерієм високої естетики та художності. Себто два візуальні сектори, що доповнюють один одного.

Дуже професійно та з добрим емоційним наповненням було організоване відкриття акції за участю головного редактора пані Лариси Івшиної, групи підтримки та широкої за складом учасників конференції.

Професіоналізм та креативність газети прозвучали в Одесі якнайкраще, на високому рівні. З тим і вітаю учасників акції та відвідувачів.

Євген ОВЧИННIКОВ, приватний підприємець із Донецька:

— Подібні історичні події, які ми переживаємо, неможливо об’єктивно сприйняти, перебуваючи в них. Як не можна описати систему, будучи в системі. У людей «вмикаються» емоції, інстинкти, чорно-біле сприйняття. Намагатися описати події цього року зараз ще зарано. Такі виставки корисні в тому сенсі, що це дозволяє відтворити якусь частину реальності, але осмислювати її і робити висновки має людина, яка зможе піднятися над героїчним пафосом з одного і з іншого боків.

Прикро, що мало фотографій Донецька. Але це зрозуміло. В Києві у фотокореспондентів була можливість висвітлювати події Майдану. Світ зміг побачити ці події їхніми очима. А в маленьких містах Донецької, Луганської областей бракує грошей, немає роботи, соціальних виплат, світла, води, відсутні кореспонденти, які це знімуть і покажуть на такій виставці.

Олег КОРЕНЯГIН, викладач інформатики:

— Виставка, без сумніву, гарна. Я вже пробув тут майже годину, але не роздивився й половини всіх робіт. Тому що кожна з них приховує якісь маленькі деталі, що потім об’єднуються у єдину картину, котра викликає шквал почуттів та емоцій. Шкода, що дізнався про виставку вже перед самим її закриттям, якщо б знав раніше, то був би тут постійним гостем.

Олена ВIЩУК, лікар-терапевт:

— Прийшла на виставку з сім’єю, нам дуже сподобалося. Навіть чоловік був у захваті. Фотографії просто вражають. Досі не можу сформулювати якесь чітке враження, потрібен час, щоб «перетравити» все побачене, тому що пережити минулий рік заново — ой як важко! Але головне те, що в цих світлинах закладена прихована суть. Хоч би її вгледіли ті люди, від яких залежить мир і спокій у нашому місті та загалом у країні.

Iрина СМIГЛОВА, касир:

— Кожна фотографія наповнена якоюсь емоцією: болем, смутком та водночас радістю і щастям. Особливо хочеться відзначити те, що ті автори, які висвітлювали події з Майдану, — неймовірно сильні та сміливі люди, адже не кожен може, ризикуючи власним життям, робити найцінніші кадри. Хочеться від усього серця подякувати організаторам цього заходу.

Олександра ГРУМIНА, студентка Південноукраїнського національного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського:

— Про цю виставку почула від своїх одногрупників. Давно збиралася піти, але ж ви розумієте — сесія. От зараз нарешті з’явився вільний час. Прийшла, і не шкодую, залюбки поверталася би сюди ще не один раз. Фотографії дуже сильні — сильні «духом», якщо можна так сказати. Тому ця виставка — дуже потрібна і добра справа, допомагає переосмислити всі події минулого року та повертає думку в правильне русло.

Iгор КИРИЧИН, фінансист:

— Величезна подяка «Дню» за таку подію в нашому місті. Мене сюди привела моя дружина, щоб відкрити очі на події в країні. І знаєте: я таки все зрозумів. А тепер уже майже два тижні я приходжу сюди зі своїми рідними, друзями та колегами. І всі вони погоджуються з моєю думкою, що, ілюструючи події цього тяжкого та сповненого смутку року, фотовиставка показує нам його події з правдивого боку, дає зрозуміти, що ж насправді відбувалося на Майдані та на сході, вселяє в наші серця дух патріотизму та єдності.

Дана МIТАНОВА, студентка ОНУ ім. I. I. Мечникова:

— Виставка дуже вразила. Вона викликає надзвичайно суперечливі емоції. Тематика фотографій різноманітна. Особисто мене найбільше потрясли знімки зі сходу. Напіврозвалені будинки, постраждалі люди, покалічені долі мирного населення та хлопців, які стали учасниками воєнних подій — все це було. Особливо «зачепило» фото під назвою «Всупереч», на якому дівчинка-підліток на фоні зруйнованих будинків катається на роликах. Незважаючи на те, що коїться навколо неї, дівчинка усміхається, її життєрадісність ніби передається глядачам. Проте після перегляду цього фото залишається сумний, трохи гіркуватий післясмак. Шкода, що так сталося. У мене виникла асоціація дівчинки з Україною, яка переборює всі негаразди і всупереч обставинам усміхнено і стрімко несеться вперед — до щасливого майбутнього.

Ця виставка підштовхує до роздумів над тим, що сталося рік тому і що відбувається зараз. Можливо, після роздумів будуть і дії. У цьому я бачу основну перевагу цієї експозиції.