Астана — Одеса — Броди
ЄЕП і нафта — ці теми, схоже, були головними під час дводенного візиту Президента України Віктора Ющенка до Казахстану. Якщо в Казахстані бажали отримати більш- менш чітку відповідь Києва щодо участі в ЄЕП, то Україна прагнула заручитися «нафтовою підтримкою» казахів. Про ЄЕП досить чітко висловився міністр закордонних справ Борис Тарасюк, який наголосив, що угоду про «простір чотирьох» має спершу розглянути Конституційний Суд України. Про «нафтову співпрацю» з Києвом багатообіцяючі заяви зробив президент Нурсултан Назарбаєв. Про те, як оцінює візит Віктора Ющенка до Астани казахстанська сторона, — в коментарі Надзвичайного та Повноважного Посла цієї країни в Україні Амангельди ЖУМАБАЄВА:
— Одне з найсерйозніших питань, що стоїть сьогодні перед українським урядом, — гарантування енергетичної безпеки. Серед потенційних постачальників енергетичної сировини фігурує Казахстан. У свою чергу для Казахстану, націленого на диверсифікацію експортних маршрутів, співпраця в нафтогазовому секторі — не менш важливе питання. Як відомо, в Українi транзитний потенціал — одна з найрозвиненіших галузей економіки. Проте транзит нафти через територію України становить лише 33 млн. тонн, що майже вдвічі менше за можливе. Недозавантажена і нафтопереробка. Інтерес для нашої країни становить також українське обладнання для нафтогазової галузі, в тому числі високотехнологічні лінії з переробки нафти. І, звісно, слід відзначити значні можливості в спільному використанні українських трубопроводів і портів для транспортування казахстанської нафти. Велику роль у цьому може зіграти нафтопровід Одеса — Броди. Президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв наголосив, що наша держава зацікавлена в продовженні цього маршруту до Плоцька та Гданська, щоб вийти на Балтику. Казахстанська сторона готова взяти участь у будівництві як один з акціонерів. Досягнуті домовленості зі створення СП для будівництва паралельної ділянки нафтопроводу Одеса — Броди завдовжки 52 кілометри, можливо, вже на правах власника, а також нафтоналивного термінала. З цих та інших питань відповідним міністерствам доручено за місячний термін подати конкретні програми.
Звісна річ, сторони не могли оминути увагою перспективи інтеграції на пострадянському просторі. Інтерес викликає позиція України щодо створення ЄЕП. Глави двох держави обговорили також питання співпраці у сфері космічних досліджень, «реанімації» стартових майданчиків і можливості запуску ракети-носія «Зеніт» із Байконура. Відбувся обмін думками щодо співпраці в ядерній енергетиці, сторони домовилися сприяти одна одній у питанні вступу до СОТ.
Особливо варто сказати про взаємодію в області культури й освіти. Тим паче, що в Казахстані проживає велика українська діаспора, і керівництво країни всіляко її підтримує. У всіх регіонах існують українські національно-культурні центри, на бюджетні кошти випускається газета «Українські новини», а в столиці Астані діє перша українська гімназія. Важливим пунктом візиту стало відвідування Президентом України Мангістауської області, міста Актау та Форта-Шевченка, де багато років провів знаменитий кобзар Тарас Шевченко. Це ще одне свідчення духовного, культурного зв’язку між нашими країнами.
За підсумками цього візиту Президента України до Казахстану є всі підстави стверджувати, що закладені основи для розвитку та зміцнення подальшої співпраці в усіх сферах, відносини між двома державами будуються з урахуванням національних інтересів і мають широкі перспективи.
