Харакірі для профілактики

До 11 вересня країна з економікою, що поступається за рівнем розвитку лише США, залишатиметься в напруженні. Після того як прем’єр-міністр Японії Дзюньїтіро Коїдзумі розпустив нижню палату парламенту, залишається гадати, чи зуміє його Ліберально-демократична партія, що править Японією практично півстоліття, зберегти свої позиції чи поступиться провідній опозиційній силі — Демократичній партії.

Глава уряду наважився на такий вчинок камікадзе після того, як верхня палата парламенту відхилила його пропозиції щодо реформи та приватизації поштової служби. Коїдзумі не приховував, що розглядає це голосування як вотум довіри собі особисто. Найобразливіше, що винними в провалі голосування виявилися бунтівні однопартійці самого Коїдзумі.

Приватизацію пошти японський прем’єр представляв як одну з найважливіших реформ у своїй економічній програмі. Він виступав за те, щоб покінчити з бюрократичним контролем над нечуваними активами підприємства: вони становлять близько трьох трильйонів доларів, i в разі приватизації пошти в Японії виник би новий — найбільший у світі — банк. Японська поштова мережа має близько 25 тисяч відділень по всій країні. Крім відсилання листів, бандеролей і надання інших традиційних послуг, вона також пропонує накопичувальні внески й страхування. Японська пошта також є найбільшим держателем облігацій державної позики.

План Коїдзумі мав розділити поштову систему на кілька підрозділів. Одне з них займалося б безпосередньо поштовими послугами, друге — заощадженнями, третє — страхуванням... Холдинг, що мав їх об’єднати, планувалося створити навесні 2007 року. Протягом десяти років держава поступово продавала б акції гігантської компанії, але зберегла б за собою одну третину. Противники приватизації побоюються, що після переходу підприємства в приватні руки постраждає рівень сервісу, а багато людей із сотень тисяч його працівників втратять робочі місця. Скептики з ЛДП керувалися й іншими, більш корисливими мотивами, зазначає «Економіст». Саме через поштову фінансову систему проходять нитки того, що критики називають післявоєнним «залізним трикутником» тісних зв’язків між політиками з Ліберально-демократичної партії, бюрократами й бізнесменами. Працівники пошти також завжди були більш ніж лояльними до ЛДП, будучи для її кандидатів солідним ресурсом на виборах, пише видання.

Дзюньїтіро Коїдзумі заявив, що виключить бунтівників зі списків своєї партії. «Я розгромлю стару ЛДП і створю нову», — стверджує він. Бунтарі у відповідь погрожують створити нову політичну силу, передає «Гардіан».

Сьогодні експерти приблизно однаково оцінюють шанси на перемогу як ліберал-демократів, так і їхніх головних опонентів з Демократичної партії. Демпартія, створена всього лише 1998 року, сьогодні об’єднує політиків різних поглядів, від молодих реформаторів і колишніх членів ЛДП до колишніх соціалістів, які виступають проти ринкових реформ. Лідер Демпартії Кацуя Окада неодноразово заявляв, що в Японії затвердиться двопартійна система, коли громадяни вибиратимуть між ліберал-демократами й демократами.

Ліберально-демократична партія Японії довгі десятиліття є ядром сучасної політичної системи цієї країни. Вона традиційно ділиться на фракції, що борються як з іншими партіями, так і одна з одною. Досі розколи не підірвали ЛДП, у неї з’явився яскравий і харизматичний лідер Дзюньїтіро Коїдзумі. Однак чимало його планів досі не реалізовано, японська економіка тільки-но починає прискорювати зростання після тривалої стагнації, відносини з Китаєм більш ніж натягнуті, було ухвалене непопулярне рішення відправити вояків японських Сил самооборони до Іраку… Низка експертів припускають, що навіть у разі перемоги Ліберально-демократичної партії на виборах 11 вересня Коїдзумі доведеться залишити посаду прем’єр-міністра. Час покаже, «чи видужає» ЛДП після настільки рішуче проведеної її лідером «операції» й чи матиме нинішня криза благотворний ефект для японської політики. Чекати залишилося місяць.