Перейти до основного вмісту
На сайті проводяться технічні роботи. Вибачте за незручності.

Обмін залякуванням

«Зважаючи на те, що ми живемо з таким неадекватним сусідом, потрібно бути готовими до всього. І не панікувати», – експерт
25 січня, 18:36
Навчання «Союзна рішучість-2022».

Останніми днями можна спостерігати істерію, що набирає обертів, із приводу можливого широкомасштабного нападу Росії, про який активно пишуть і говорять протягом останніх місяців. Ситуація особливо розпалилася після того, як окремі країни (США, Великобританія, Австралія.) рекомендували своїм посольствам добровільно залишити територію України. Давайте розберемося в цій лаві інформації та спробуємо відповісти на запитання: чи є підстави для паніки?

Передусім, нагадаємо, що Росія вже вісім років активно веде війну проти України за багатьма напрямками – дипломатичним, інформаційним, енергетичним,  диверсійним, з використанням спецслужб, і, звичайно ж, військовими засобами із застосуванням армії. На початковому етапі (2014-2015 рр.) спецоперація проти України мала наступальну фазу із захопленням Криму та окремих районів Донецької та Луганської областей (ОРДЛО) України. Домігшись підписання Мінських угод, відчувши реальний опір на Донбасі й отримавши західні санкції, Москва відмовилася від активних бойових дій, зосередившись на гібридній війні все тими ж засобами – дипломатія, інформаційна складова, спецслужби та регулярний обстріл української території на лінії фронту в Донецькій і Луганській областях, внаслідок чого постійно гинуть люди.  

Така ситуація спостерігається з 2015 року, що не влаштовує Кремль. Їхнє завдання: остаточне вирішення українського питання: як мінімум – контроль держави за допомогою маріонеткового проросійського уряду, а як максимум – завоювання та повна ліквідація української державності. Тому навесні 2021 року Росія почала використовувати нову тактику – нарощування військової техніки та живої сили біля східних кордонів України, а також на території окупованих Криму й ОРДЛО. Більше того, почалося істотне збільшення кількості та масштабів військових навчань на заході Росії і на окупованих українських територіях. Відтоді тривають так звані каруселі російської армії, коли вони то відводять, то наближають військову техніку та живу силу до кордонів України. Окрім цього, перекидають військових із центральних і східних округів на захід РФ.

Восени минулого року ситуація знову загострилася, знову заговорили про велику війну. Наскільки вона реальна? Можна достеменно сказати, що Росія до неї готова і продовжує готуватися. Але розпочне вона широкомасштабний і фронтальний наступ тільки у тому разі, якщо вичерпаються всі інші можливості та спроби загнати Україну в московське ярмо. Поки ж Кремль використовуватиме загрозу війни як постійний важіль тиску на Україну й елемент торгів із Заходом. Як відомо, росіяни висунули американцям і європейцям низку зухвалих, цинічних і нездійсненних ультиматумів, які фактично позбавляють Україну самостійної зовнішньої політики та ставлять хрест на самому НАТО. До того ж, слід розуміти, що ставки настільки збільшилися (звідси нагнітання ситуації та певна істерія), що виключати спроби якоїсь блискавичної військової операції на одному або декількох напрямках одночасно з боку Росії проти України не можна. Це розглядатиметься Москвою як примус до виконання їхніх неоімперських «хотєлок».

Зокрема, вже зараз ведеться підготовка до різних сценаріїв. Один із небезпечних напрямків для України – північний. На території Білорусі на 10 – 20 лютого заплановані спільні російсько-білоруські масштабні навчання «Союзна рішучість-2022». У маневрах будуть задіяні майже всі Збройні сили Білорусі, а також частини Східного військового округу, Повітряно-космічних сил (ПКС) і Повітряно-десантних військ (ПДВ) Росії. Виникає запитання: якщо навчання мають оборонний характер, то чому в них бере участь авіація та десантники? Звичайно ж, щоб разом із тим відпрацьовувати і наступальні операції.

У відповідь на агресивні дії Кремля, Сполучені Штати Америки можуть відрядити до країн Східної Європи та Балтії до п’яти тисяч військовиків, кораблі та літаки, повідомляє The New York Times. За даними співрозмовників видання, президент США Джо Байден зараз розглядає таку можливість. Надані йому варіанти включають відрядження від однієї до п'яти тисяч військовиків до країн Східної Європи з можливістю збільшення цієї кількості в 10 разів, якщо «ситуація погіршає». До того ж, Міністерство оборони США привело в стан підвищеної готовності 8,5 тис. військовиків у разі, якщо знадобиться перекинути їх до Європи, заявив представник Пентагону Джон Кірбі.

Ще одна важлива подія сталася нещодавно. У відставку подав очільник Військово-морських сил Німеччини віце-адмірал Кай-Ахім Шенбах. Причиною стала його скандальна заява про те, що Крим ніколи не повернеться до складу України. «Я попросив міністра оборони Крістіну Ламбрехт негайно звільнити мене від моїх обов'язків. Міністр задовольнила моє прохання», – йдеться в заяві Шенбаха (Reuters). Очільник ВМС ФРН висловив свою думку про Крим на конференції Індійського інституту оборонних досліджень Манохара Паррікара. Він також заявив, що президент РФ Володимир Путін хоче, щоб його поважали. На думку віцеадмірала, Путін, «імовірно, заслуговує» поваги. Після появи слів Шенбаха в ЗМІ він сказав, що «неправильно оцінив ситуацію» і «не повинен був так учиняти». Також Шенбах зауважив, що його думка не є офіційною позицією Міноборони Німеччини.

Такими виявилися наслідки для Шенбаха. А ось що чекає на Росію, якщо в Кремлі зважаться на реалізацію військового сценарію, західні політики неодноразово попереджали. Це призведе до економічного колапсу в РФ. Адже вже сьогодні військовий шантаж Москви обвалює рубель і російську економіку. Вже зараз світові банки починають відмовлятися від російського рубля. Весняна активізація російської армії поблизу українського кордону та на території ОРДЛО, а також Криму призвело до того, що на початку 2022-го аналітики найбільшого щодо активів у США банку JPMorgan, в управлінні якого знаходяться активи у розмірі 2,6 трильйона доларів США, поставив хрест на російській валюті. У банку переглянули свої позиції та відмовилися від довготривалих вкладень у рубель, хоча ще рік тому рублеві позиції JPMorgan були вищими ринкових.

В Україні уважно стежать за російськими загрозами і також готуються. Після засідання Ради національної безпеки й оборони 24 січня Президент України Володимир Зеленський заявив, що влада робить «абсолютно все» для деескалації ситуації на сході України разом із «партнерами, дипломатами та військовими». «Усе під контролем. Причин для паніки немає», – заявив Зеленський (svoboda.org).

«Історія з дипломатами – це дуже професійна маніпуляція. Взагалі вся ця інформаційна кампанія з приводу того, що «Путін завтра нападе» побудована суперфахово, – вважає військовий експерт Олег Жданов. – По-перше, йдеться не про дипломатів, а про членів їхніх родин. По-друге, йдеться не про відгук, а про пропозицію добровільно залишити країну членам родин дипломатів. Усе це елементи «холодної війни». Йде жорстке протистояння Росії та Заходу за принципом тих, хто перший моргне. Тому і відбувається обмін залякуванням. Як-от, Путін знову готує військові навчання та махатиме ядерною ломакою на весь світ. Яка мета такого протистояння? Нагадаю, що першим інформацію про загрозу нападу Росії на Україну оприлюднив 30 жовтня Washington Post. Таким чином, на Заході вирішили остаточно закрити «питання Путіна». У тому аспекті, що Путін постійно хоче повернутися на світовий Олімп і зробити Росію країною №2 або №3, а може, і №1. Тобто, він прагне ділити світ на трьох – США, Китай і Росія. Але США доки не бачать Росію в ранзі супердержав. Захід бачить Росію на рівні України. Ось вони і намагаються опустити Путіна в його амбіціях до протиборства з нами, а не на рівень протиборства зі США. При цьому вони позбавляють Росію ринків збуту, обмежують фінансові можливості».

«Що стосується нас, громадян України, зважаючи на те, що ми живемо з таким неадекватним сусідом, то моя порада – бути готовими до всього і не панікувати, – продовжує Олег Жданов. – Нам треба покладатися тільки на себе. «Тривожна валіза» має бути в усіх. Кожен повинен визначити сценарій дій у разі кризової ситуації – йти у військкомат, у добровольчі батальйони, до територіальної оборони, або хапати «тривожну валізу», ставши біженцем. А ще треба уважно стежити за новинами з Росії. Адже коли станеться накопичення військ у безпосередньо біля наших кордонів (а це 20-30 км), тоді ми розумітимемо, що Путін справді формує ударне угрупування для нападу на нас. Тоді вже все буде серйозно. А ще в якості певного жарту пораджу стежити за аеропортом «Жуляни», де є найбільша стоянка приватних літаків. А саме – за терміналом D біля авіаційного музею з огорожею вище 6 метрів, спеціально побудованим для обраних персон».

На відміну від 2014-го, сьогодні українська армія набагато сильніша, а суспільство в абсолютній більшості психологічно готове воювати та давати відсіч. Легких прогулянок українською територією у росіян більше не буде, якщо поткнуться далі, то отримають справжнє пекло та труни. Додаткові можливості та допомога також надходять від стратегічних партнерів України – США, Великобританії, Канади, Туреччини, Польщі, країн Балтії. Усі ці компоненти в комплексі є стримуючим чинником для Кремля, тому вибір за путінським режимом – чи піде він на ще одну криваву авантюру, ввергнувши весь регіон у хаос і трагедію.

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати