Весна, осінь, зима і літо…
Старий анекдот про те, що у комунізму чотири головних вороги — весна, осінь, зима і літо — пережив сам комунізм. Навесні Росію приголомшують абсолютно несподівані повені, взимку — ще більш несподівані морози. У радянські часи про стан справ можна було судити хіба що з прогнозу погоди. Тепер, в епоху демократії, що перемогла, показують ще одну карту — карту неопалювальних регіонів країни. Президент, провівши святкові дні на уральському курорті, раптом усвідомлює, що багатьом його співгромадянам було не до лиж і не до свят — мерзнули вони. Президент надіває на обличчя суворий вираз і розмовляє з прем’єр-міністром про те, що відбувається. Міністр оборони, до останніх днів переконаний, що головною проблемою його відомства залишається працевлаштування вгрузлого в Чечні генерала Трошева, вирішує перемкнутися з витоку військових мозків на витік електроенергії та обіцяє допомогти потерпілим регіонам. І ніхто не може пояснити співгромадянам, чому вони мерзнуть насправді.
Щоправда, президент начебто вказує главі карельського уряду Сергію Катанандову, що винна передусім місцева влада. Власне, сам Катанандов також вважає винним не себе, а своїх підлеглих і вже не раз їм суворо дорікав. Напевно, підлеглі Катанандова також друкують у районних газетах списки тих, що проштрафилися, — і в результаті винним цілком може виявитися житель відключеного будинку. Але, з іншого боку, із зауваженням Володимира Путіна не можна не погодитися: не президент же опалює Карелію. До чого тоді тільки постійні кремлівські рапорти про «построение» вертикалі, які межують із бравими натяками на «построение» губернаторів?
Губернатори дійсно «строятся» — але не у міру компетентності, а у міру лояльності. І в цьому головна біда тих, хто в Росії обирає місцеву владу — і головна проблема тих, хто з цією самою місцевою владою взаємодіє. Поки окремо взятому кремлівському чиновнику — від клерка у відповідному управлінні до президента — буде важливо, наскільки губернатор відданий тому чи іншому угрупуванню, скільки голосів він забезпечить на виборах чергової кремлівської безглуздості на зразок «Нашого дому» чи «Єдиної Росії» і як він працюватиме з лояльними олігархами, і не буде важливо, наскільки губернатор компетентний і не злодійкуватий — до цих пір громадяни Росії мерзнутимуть у своїх будинках. Оскільки залежатимуть виключно від милості губернаторів. Комусь пощастить, а когось не утоплять, так заморозять.
На карті замерзаючої Росії в цьому році немає Примор’я, колишньому керівнику якого довірили ікру. Але з Примор’ям було ясно — не заплатили енергетикам, а ті відключили тепло. Чому половина Росії сидить без тепла, пояснити взимку так само важко, як влітку дати чітке пояснення, чому не можна згасити лісові пожежі в центральній частині країни. Проте влітку вихід все ж було знайдено — президента відправили в Сочi…
