Дослідити «темні часи»
Що шукають литовські археологи у волинському Литовежі?Нещодавно в селі Литовеж Іваничівського району відбулася нетрадиційна для села подія — науково-практичний українсько-литовський семінар «Балтійський аспект в археологічних дослідженнях на Волині». Семінар, виступи на якому будуть видані збірником, відбувся за підтримки ректорату Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки і, що цікаво, Литовезької об’єднаної територіальної громади. Її голова Іван ІВАНЧУК каже навіть більше: громада готова профінансувати й археологічні дослідження на території села і шукатиме для цього кошти. У цьому вбачають можливість піднесення іміджу громади, її туристичної привабливості, а найперше — треба знати, каже Іван Іванович, сам за походженням литовежець, власну історію. «Литовеж здобув Магдебурзьке право 1501 року від князя Свидригайла, — каже він. — На терені села сто літ мешкала родина князів Чорторийських, і герб села складено на основі їхнього герба. Чому литовці? Бо і назву села виводять від литовської вежі — сторожової вежі, яку збудували литовські князі і яка була розташована на березі Західного Бугу. Тут є також дуже цікаве для археологів городище «Замок», на якому знаходять цеглу, котрій уже 600—700 років!»
Частина вежі може бути вже у воді, тому запрошення саме цієї групи археологів є доречним, бо вони займаються і таким видом дослідження, як підводна археологія. Відомий археолог Олексій Златогорський каже, що епоха, яку досліджуватимуть спільно литовські та українські науковці, цікава насамперед тим, що це — так звані темні часи, щодо яких обмаль документальних підтверджень епохи. А його колега Сергій Панишко додає, що по Волині з 1290-го до 1340 року збереглося всього дев’ять грамот. Панишко — науковий керівник проекту, який збираються втілювати в Литовежі; координатор проекту — викладач нашого університету Тетяна Мамчич. Серед литовських археологів — відомі фахівці Елєна Пранцкенайте, Рокас Краняускас (із Клайпедського університету), старший науковий співробітник Інституту археології НАН України Андрій Петраускас. Входять у групу також науковець Анатолій Швед, Олексій Златогорський, Іван Іванчук, його заступник Олена Касянчук та депутат Литовезької ОТГ Іван Романюк. Фахівці з Клайпеди уже бували на Волині на запрошення Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки (який має своїм партнером Каунаський університет) і досліджували 3D-сканером так званий Маневицький човен, датований 1223—1256 роками. Саме їхнє дослідження вважають найповнішим.
Дослідження в Литовежі можуть розпочатися вже наступного року. Вони, каже Сергій Панишко, мають підтвердити роль Литовежа саме в європейській історії, не суто польській, не суто литовській, а саме в європейській — відповідно до свого історичного значення.
