Картопля грає за «гречаним» сценарієм?

Хвиля «гречаної лихоманки» погрожує продовжитися «картопляним бумом». Ціни на бульби ростуть чи не щодня: за останній тиждень вартість картоплі у гурт додала 40%. Крім того, ціну у 3,5 гривні за оптовий кілограм коренеплоду експерти поки не називають остаточною, хоча й обіцяють певну стабілізацію на цій позначці. Максимально, за прогнозами експерта аграрних ринків Українського клубу аграрного бізнесу Романа Сластьона, восени картопля оптом коштуватиме 4 гривні за кілограм.

Аграрії переконують: здороження картоплі цілком об’єктивне. Особливі погодні умови, відсутність технологічної організації виробництва, десятилітня незміна насіннєвого матеріалу — причини дефіциту і низької якості врожаю цьогорічної бульби. Мови про навмисне психологічне «підігрівання» ринку і монопольну змову й бути не може, переконані експерти. Адже 98% виробництва української картоплі забезпечують приватні підсобні господарства, які навіть не рахують собівартість вирощеної продукції. Вони продають надлишки, не потрібні для особистого споживання, за ціною, яку пропонують перекупщики.

Тож ціну на картоплю вгору підштовхнув неврожай. Цього року, станом на 1 вересня, Україна зібрала 11 мільйонів 200 тон картоплі з 65% засадженої території. За даними Української аграрної конфедерації, у 2010 році об’єм врожаю картоплі сягне не більше 14—17 мільйонів тон. А це на 15—30% менше, ніж у попередні роки.

Об’єми втрат картоплі на продаж ще більші. Майже половина цьогорічного врожаю, за оцінками Українського клубу аграрного бізнесу, не має товарного вигляду. Бульби попсувала гниль, шкідники і донині невідомі аномалії «зрозшого» коренеплоду, розповідає Сластьона.

Аби вберегтись від подібних ситуацій у наступні роки, Україна повинна розвивати промислове картоплярство, переконаний почесний президент Асоціації фермерів та приватних землевласників України, голови Спілки сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів Іван Томич. Мовляв, лише так держава зможе стимулювати застосування новітніх технологій вирощення бульби. А відтак, привести врожайність вітчизняної картоплі до європейського рівня (300—400 центнерів з гектару) і, відповідно, до належної якості.

Рентабельність же промислового картоплярства в Україні сьогодні на порядок вища, аніж у Європі. Норма прибутковості подекуди сягає навіть 110%. Проте такі «шалені» прибутки картоплярам-промисловикам вдається отримувати не щороку. Пропозиція бульби від дрібних господарств хаотично впливає на формування ціни, скаржаться експерти. Адже селянин, погоджуючись на будь-яку ціну, тисне на бізнес.

Якщо ж зі сторони виробників психологічних маніпуляцій з вартістю справді немає, то споживачі, які сьогодні добряче налякані подорожчанням гречки, круп, хліба, таки «підігрівають» ціну на картоплю, панічно створюючи запаси.

Тим, хто має в розпорядженні приміщення, пристосовані для зберігання картоплі, справді пощастило. Вони зможуть приготуватись навіть до звичного весняного подорожчання, яке у 2011 році, обіцяють аграрії, сягне 6 гривень за кілограм бульби. Купувати ж про запас фахівці радять картоплю ручного збирання. Адже коренеплід, зібраний механічним шляхом, швидко зіпсується.

Проте зберігати картоплю в непристосованому місці, як то на балконі, експерти не радять. Кажуть: такі «заготівельники» переплачують двічі. Адже, якщо втрати вітчизняної картоплі ручного збирання в пристосованих приміщеннях за зимівлю сягають 30%, то зберігаючи овоч на балконі, у сміття ви викинете половину, а то й більше своїх запасів.