Українська книжка так і залишається елітарною
Учора у Львові відбулось відкриття Сьомого Форуму видавців, котрий вже в перший день роботи оцінений учасниками як найгучніша і найвпливовіша культурна подія Західної України. Близько 400 учасників з усіх регіонів нашої країни подали більш ніж 300 книжок на традиційний конкурс, що проходив під девізом «Книга на межі тисячоліть».
Жюрі, котре цього року складало виключно жіноцтво, визначало кращих понад чотири години палких дебатів, дійшовши висновку, що книговидання в Україні розвивається за абсолютно іншою схемою, ніж це прийнято у світі, і не лише тому, що поставлене державою в несприятливі умови. Український видавець прагне робити книгу коштовну, елегантну, інтелектуальну, принаймні — демонструвати свої здобутки не великими тиражами чи «розкруткою» імен, хоча й не намагається свої досягнення розповсюджувати десь за межами України.
Не відбулось сенсації хіба що у присудженні Гран-прі. Як і очікувалося багатьма. «Равлика», роботи львівського художника Андрія Бокотея, забирає у Київ видавництво Соломії Павличко «Основи» за книжку «Норман Дейвіс. Історія. Європа». Чотирма спеціальними призами були нагороджені особливі проекти, що відзначаються незвичним або навіть авангардним (повторюсь — як для України) дизайном та суперактуальним змістом. Досить швидко була визначена обраниця в номінації «Елітарна книга», хоча вибір був надзвичайно широким, — факсимільне видання «Мандрів по святих місцях Сходу» І. Григоровича-Барського знову ж таки видавництва «Основи», чий дизайн, поліграфія та якість наукового коментаря підкорили буквально всіх. Кращою дитячою книжкою названа довгоочікувана збірка віршів Івана Світличного. Київське видавництво «Веселка», після багатьох років невиразного існування, нарешті створила видання, котре випередило навіть педальовано естетський проект Івана Малковича «Снігова королева» по казці Андерсена.
Сенсацією конкурсу стала відмова жюрі назвати кращу книгу в номінації «Масове видання». Оскільки його автору довелось пояснювати учасникам і гостям Форуму, озвучуючи зі сцени Львівської опери на урочистому відкритті, повторюсь, в Україні, починаючи з епохи Івана Федорова, котрий започаткував вітчизняне книговидання 9-ма примірниками «Букваря», так і не склалась традиція стабільної підтримки та розвитку саме масової книги. Навіть у радянські часи повного державомовлення, але під ідеологічним наглядом, видавництва в Україні не змогли виробити відповідні механізми. Отож, залишаючи цю номінацію без переможця, жюрі вирішило відзначити проекти тих видавництв, які можуть зробити цей «книжковий жанр» в майбутньому тисячолітті надзвичайно цікавим. А тому — потрібним і затребуваним. Львівський «Літопис» за книжку есеїв видатного перекладача Андрія Содомори та львівська ж «Кальварія» за підбірку прозових та поетичних книжок сучасних українських письменників стали такими видавництвами, хто потенційно може розробити такі стратегії.
Врешті, конкурсні пристрасті залишилися позаду, а Форум продовжується — акціями, зустрічами, контрактами, покупками.
