«Зустріти героя – свята справа»
На Волинь із Німеччини, де лікуються після тяжких поранень, повертаються бійціТакої велелюдної зустрічі село Бережці (назване так, бо розмістилося на березі Західного Бугу, на кордоні України з Польщею), не бачило давно. Тільки волонтерів із Любомля вранці прибуло сюди людей із 15, бо, як каже керівник волонтерської групи Андрій Дем’янчук, привітати таких героїв, як Олег Богомаз, то є свята справа. Щоправда, прибув Олег додому посеред ночі, то на ранок висадився у нього вдома «десант» численних родичів та сусідів. Повернувся він з Берліна, де після тяжкого поранення вже не перший місяць німецькі медики рятують йому ліву руку — руку робочу, бо хлопець шульга.
— Такий він увесь світлий, позитивний, очі радістю світяться. Рідня не наслухається, не натішиться, мама всі очі за сином виплакала, а тепер ним не налюбується. А ми, як у дім зайшли, привітали Олега букетом квітів, вручили торт і заспівали всі «Ще не вмерла України ні слава, ні воля...» — розказує Андрій Дем’янчук.
Таким чином любомльські волонтери стараються зустрічати і бійців, які повертаються додому назовсім або бодай у відпустку. Андрій розказує, як захоплюються всі мужністю Олега, який переніс уже 14 операцій, і ще чекає на нього щонайменше дві. Всі операції робили під наркозом, але першу, просто на полі бою, без наркозу... Хлопцеві пощастило, що після неї його доправили у Дніпропетровськ, у лікарню імені Мечникова, бо якби у військовий госпіталь, то там могли б «не чикатися» і просто ампутувати руку. Захоплюються всі майстерністю берлінських медиків, доброзичливістю та милосердям людей, які у далекій країні опікуються українськими пораненими. Олегу надали безкоштовно квартиру, в якій він мешкає сам, у клініку їздить тільки на процедури, підготовку до операцій, уже й німецьку мову трохи вивчив.
Того ж дня у цих же Бережцях волонтери з Любомля урочисто зустріли ще одного солдатика, який повернувся з фронту. Нарешті хлопець у реалі, як кажуть, познайомився з волонтеркою, яку до того добре знав за голосом: кожен із членів групи волонтерів має по два-три десятки своїх підопічних на фронті і постійно тримає з ними живий контакт.
