Звернулися не за адресою

У Службі безпеки України не знайшли ознак державної зради у зверненні 148 депутатів ВРУ до польського Сейму з проханням визнати Волинську трагедію геноцидом польського народу. Про це СБУ повідомила на запит «Тиждень.ua».

«Встановлено відсутність в діях народних депутатів України жодної з форм державної зради та прямого умислу, направленого на заподіяння шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, державній, економічній чи інформаційній безпеці України, що є обов’язковими ознаками злочину «державна зрада», — йдеться у відповіді СБУ. — У зв’язку з викладеним, дії народних депутатів України по зверненню до Сейму Республіки Польща не містять ознак злочину, передбаченого ст. 111 КК України, а є лише висловленням окремої думки групи народних депутатів України щодо трагічних історичних подій».

Право на окрему думку, депутати, звичайно, мають, але вони представляють державний орган, тому мають нести відповідальність за свої дії.

Нагадаємо, проаналізувати дії 148 парламентарів на наявність ознаки державної зради ще 15 липня попросила СБУ народний депутат від ВО «Свобода» Ірина Фаріон.

Раніше дії 148-ми підписантів засудив перший президент України Леонід Кравчук. «Заява 148 депутатів із закликом до польського Сейму визнати події на Волині геноцидом — безпрецедентний у світовій історії випадок, коли політики просять законодавчий орган іншої держави звинуватити у найважчому із злочинів представників свого народу, — сказав тоді Леонід Макарович на зустрічі з учасниками Літньої школи журналістики «Дня».

«День» зв’язався з Леонідом Макаровичем і попросив його прокоментувати рішення СБУ.

Леонід КРАВЧУК, перший президент України, голова громадського комітету «Примирення між народами»:

— Служба безпеки України — не та структура, яка повинна займатися оцінкою дій групи 148 депутатів. Тому Ірина Фаріон просто звернулася не за адресою. СБУ дала офіційну відповідь на поданий документ у рамках своїх повноважень. У них є перелік дій та вчинків, які можна кваліфікувати як державну зраду. Ясна справа, що депутата, який подав звернення до чужого парламенту з проханням визнати Волинську трагедію геноцидом польського народу, не можна офіційно, з точки зору Служби безпеки, назвати зрадником. І СБУ не може давати широку оцінку діям депутатів, виконанню ними законів і тому подібні речі. Це просто не входить у їхню компетенцію. Тому я, приміром, і не звертався до Служби безпеки з проханням визнати 148 підписантів державними зрадниками, бо знав, що іншої відповіді ця структура дати не може. Але це зовсім не означає, що СБУ займає антиукраїнську позицію.

Натомість розглядати подібні дії депутатів входить у коло повноважень самої Верховної Ради і політичних партій. Тобто у Верховній Раді повинні розглянути дане питання в контексті того, якими документами та повноваженнями користувалися народні депутати зі списку 148, підписуючи подібні заяви. У політичних партіях, зокрема, в правлячій, повинні розглянути подібні дії своїх однопартійців та членів фракції. Я вважаю, що звернення депутатів до польського Сейму було політичним і тому рішення щодо їхньої відповідальності повинне бути також політичним. А Служба безпеки не дає політичних рішень.

Я ж говорив про національну зраду в контексті того, що депутати порушили конкретні закони і присягу. Тому що порушення присяги — це зрада. За зраду присяги людина несе відповідальність перед собою, парламентом і перед суспільством. До речі, так і передбачено: якщо ти не приймаєш присяги — не станеш народним депутатом, порушив присягу — повинен скласти мандат.