Мінус 15—16 мільярдів гривень з урожаю

Учора представники низки галузевих аграрних організацій закликали уряд і главу держави втрутитися в ситуацію ціноутворення на зерно нового урожаю. Завдяки сприятливим погодним умовам і копіткій праці сільських трудівників удалося виростити рекордний урожай. Валовий збір урожаю цього року становитиме близько 57,1 мільйона тонн. А це майже на 11 мільйонів тонн більше, ніж торік. Але через зволікання з запобіжними заходами щодо ціни, говорять вони, аграрії зазнають збитків.

Внутрішня ціна на пшеницю в липні-2013—2014 МР (маркетингового року) була нижчою за минулорічну на 15—20%, але в серпні цей розрив збільшився до 26—27%, розповідає голова Аграрного союзу України (АСУ) Геннадій Новіков. Якщо в серпні 2012 року середня ціна продажу пшениці другого класу становила 1950—1965 гривень за тонну, говорить він, то сьогодні — 1540—1550 гривень за тонну. Схожа ситуація й на ринку ячменю. «Наші розрахунки-2013 свідчать про те, що навіть за умови врожайності 3,5 тонни з 1 га, реалізовуючи пшеницю за цінами серпня, господарства України зазнають збитків на рівні 10%. Зокрема, господарства Криму, Луганської, Херсонської області матимуть збитковість на рівні 33—61%», — зазначає він. Вартість кукурудзи прогнозується на рівні 800—850 гривень за тонну.

Є питання у сільгоспвиробників і до формування переробних підприємств закупівельної ціни на соняшник. Вона сьогодні становить, за інформацією Новікова, 2500—2800 гривень за тонну, хоча, за оцінками експертів, має бути не нижчою 4000 гривень за тонну. «Ми розуміємо, що це світова тенденція (ціни на олію на світовому ринку також знижуються, а це впливає на ціни сировини в Україні). Проте вважаємо, що в нашій країні відбулося надмірне зниження закупівельної ціни. Підтвердженням цього може слугувати показник співвідношення рівня світових цін на соняшникову олію в портах Роттердама (Північна Європа) до рівня закупівельних цін на насіння соняшника в Україні, який підвищився до 2,8 одиниці (на 14.08.2013 року), тоді як упродовж першої половини 2013 року він коливався в межах 2,0—2,2 одиниці», — зазначає голова АСУ. Виходить, що переробні підприємства, спекулюючи на очікуваннях високих урожаїв і чутках про низькі доходи переробної галузі, невиправдано знизили ціни на насіння соняшника до критичної межі. За розрахунками аналітичного центру АСУ, навіть якщо припустити, що зростання урожайності соняшника компенсується подорожчанням ресурсів і собівартість виробництва не збільшиться, за такої закупівельної ціни, яка є в серпні (2750 гривень за тонну), збитковість галузі становитиме (-7%). Виручка ж від реалізації вказаної продукції, отриманої від переробки 1 тонни насіння соняшника, перевищує витрати на 980 гривень за тонну (за станом на 19 серпня 2013 року), говорить він, що забезпечує їм прибуток на рівні понад 30%.

Держава, визнає Новіков, начебто пішла назустріч аграріям і створила робочу комісію з перегляду вартості логістичних витрат. Але минув місяць, а зменшення вартості логістики транспортування зерна так і не відбулося. «Мінфін заявляє в робочій групі: «Вибачте — це втрати бюджету», — говорить голова Аграрного союзу України. Словом, зазначає він, усі думають про те, що має запрацювати держава та інші, але те, що чергового збору і продажу урожаю може не пережити левова частка аграріїв на Півдні — нікого не хвилює. «Вже третій рік поспіль Херсонська, Кримська, частина Миколаївської, Запорізької і Луганської області потрапляють під форс-мажорні обставини. Держава ані палець об палець не вдарила, щоб допомогти», — додає він.

Підтримують його і представники інших аграрних об’єднань. «Не можна не погодитися з аргументами, наведеними щодо катастрофічної ситуації. Інакше її не назвеш... Якщо говорити про пшеницю, то, за нашими підрахунками, рентабельність її виробництва становитиме майже нуль. Щодо ячменю і кукурудзи показник ще більш критичний — ідеться про збитки — 10—55%, тоді як торік рентабельність була 11% щодо ячменю і 20% щодо кукурудзи. Про що говорити, якщо навіть ріпак, який традиційно завжди вважався рентабельною культурою, 2013 року демонструє збитковість — 15—20%. А це близько 1000 гривень прямих збитків для виробників», — говорить виконавчий директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Олександр Вержиховський. Причому збитки треба рахувати не лише сьогоднішнім, але вже й завтрашнім днем. Перші дзвіночки щодо ріпаку вже є, говорить він: за станом на 19.08.2013 рік посіяно близько 130 тисяч га ріпаку, тоді як на аналогічну дату минулого року — 220 тисяч га. Зрозуміло, говорить Вержиховський, що на ситуацію впливає світова ціна, але не варто відкидати дію й інших чинників. Аби уникнути подальшого загострення ситуації, на його думку, необхідно щонайшвидше запустити план дій, розроблений робочою групою при Мінагропрод. «У нас 20 серпня, а це лише план...» — говорить він. Знаючи, як довго любимо запрягати, продовжує експерт, можна сказати, що половина експортного періоду в цьому маркетинговому році мине, поки його приймуть і почнуть реалізовувати. «Ми бачимо, що з одного боку декларується, що АПК — локомотив економіки, але з іншого — галузі максимально наступають на горло», — підсумував він.

Самі ж виробники доволі критично висловлюються про те, що відбувається. «Сьогодні є яскраво виражена змова зернотрейдерів... — говорить генеральний директор ТОВ агрофірми «Злагода» Василівського району Запорізької області Катерина Луценко. — Сьогодні настав час, коли вони вирішили показати хто є хто». За її словами, зернотрейдери, які працюють на внутрішньому ринку, є не лише основними гравцями на внутрішньому ринку, але й паралельно диктують ціни на зовнішньому. «Бачачи, що в цілому цього року непоганий урожай усіх культур у світі (і в Україні зокрема завдяки непосильній праці селян), вони вирішили остаточно знищити середнього і малого виробника», — резюмує генеральний директор ТОВ «Злагода». Але якщо це станеться, говорить вона, на село чекає колапс. Адже саме середні і дрібні господарства дають робочі місця і є основним джерелом доходу для селян, місцевого бюджету і вирішення багатьох соціальних питань того регіону, де вони працюють.

Заступник президента асоціації фермерів і приватних землевласників України Микола Стрижак упевнений, що якщо держава не зробить необхідних дій, то аграрії зазнають значних збитків — близько 15—16 мільярдів гривень.